Судове рішення #30768
20/118(11/219 (33/38)


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.06р.


Справа № 20/118(11/219 (33/38)


За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод” м.Керч 

до  відповідача 1: Державного підприємства „Придніпровська залізниця”,                            м. Дніпропетровськ

    відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”,

                            м. Маріуполь 

про стягнення 21 164 грн. 75 коп.


Суддя  Пархоменко Н.В.


Представники:

  Від позивача: представник не з'явився;

Від відповідача-1: Шамаров Т.О., юрисконсульт за довір.№39 від 01.01.2006р.;

Від відповідача-2: Коротенко Р.О., юрисконсульт за довір.№09-18/977 від 27.12.2005р. 


Суть спору :  

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів 21 164 грн. 75 коп.  вартості недостачі вантажу   та  судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2004 року (суддя Разіна Т.І. ) по справі №33/38  позов залишено без розгляду. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від  22.06.2004 року  ухвала господарського суду скасована, а справа передана на новий  розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 03.08.2004 року  по справі № 11/219-33/38 (суддя Мельніченко І.Ф.)  в позові відмовлено.  Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від  04.11.2004 року   рішення  господарського суду  залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2006 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2004 року  та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2004 року у справі № 11/219(33/38) скасовані   , а справа передана на новий  розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

         Позивач в обґрунтування позову посилається на ті підстави, що  за залізничною накладною № 50044334 у вагоні    № 68751387 на адресу позивача надійшли підкладки , вантажовідправником яких був другий відповідач –комбінат " Азовсталь" ,  вантаж прибув у справному вагоні при  прийманні вантажу за кількістю за участю представника громадськості була виявлена недостача  вантажу в кількості  10900 кг   . Актом приймання продукції № 28 від 27.11.2003 року та актом експертизи  № ВК -67911 від 27.11.2003 року встановлене розходження маси вантажу з даними у залізничній накладній  .

         Відповідач -1 Придніпровська залізниця  позов не визнала і посилається на иті підстави, що у даному випадку комерційний акт не складався, тому що вантаж  прибув на станцію призначення  у справному вагоні за навантаженням засобами  вантажовідправника  без слідів і ознак втрати, та у такому стані зданий  вантажоотримувачу , таким чином вважають відсутні підстави для  матеріальної відповідальності залізниці.

        Відповідач-2 :  Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь”    позов не визнали та вважають що позивач при прийманні продукції  порушив     Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості  ( П-6 ) затвердженої постановою Державного арбітражу при  Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. , а саме п. 14  Інструкції  П6  , який передбачає  обов’язкове складання  акту про вагу тари  після вигризки вагону. Крім того вважають що при розрахунку недостачі позивач не врахував норму недостачі для даного виду вантажу.

        У судовому засідання оголошувалась перерва  до 13.06.2006 року.

        Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

                                                         Встановив :

Згідно договору №380/02 від 01.07.2002 року  по залізничній накладній №50044334 у вагоні №68751387 ТОВ „Лемтранс” в адресу ТОВ „Керченський стрілочний завод” була відвантажена продукція –рельсові підкладки   2Р-65 в кількості 64,8т. Вантажовідправник - ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”, засобами якого і була здійснено відвантаження, що підтверджується в залізничній накладній № 50044334.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниці України  вантажі  завантажені відправником і ті , що прибули  у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі , псування , пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами , видаються  без перевірки їх кількості і стану.

У залізничній накладній  є відмітка про те , що вантаж , прибув у справному вагоні , без ознак  втрати і виданий 26.11.2003 року  .

У той же день  26.11.2003 року -  одержувач через станцію призначення звернувся до начальника Кримської дирекції  залізничних перевезень із заявою про вагову недостачу і відмову станції від складання  комерційного акту.

Начальник зазначеної станції листом від 27.11.2003 року повідомив , що вагон прибув у справному стані , без ознак недостачі і викрадення , у зв’язку з чим вантаж видається  без перевірки відповідно до статті 52 Статуту.

26.11.2003 року при прийманні вантажу по кількості на станції одержувача за участю представника громадськості  позивачем була виявлена недостача вантажу в кількості 10900 кг. про що було складено акт № 28 від 27.11.2003 року.

Згідно ст. 53 Статуту залізниці України, вантажоодержувачем був визвав представник Торгово-промислової палати Криму, для здійснення приймання вантажу по кількості. Одночасно, приймання здійснювалась згідно з Інструкцією про порядок приймання  продукції виробничо-техничного призначення та товарів народного призначення по кількості  № П-6 комісією вантажоодержувача з  участю представника  громадськості.

В ході приймання було виявлено: нестачу накладки 2Р-65-10,9т, про складено акт експертизи №ВК-879/1 від 27.11.2003  року.

Вартість виявленої нестачі за розрахунком позивача склала –21 164,75 грн.

Позивач надав докази оплати продукції.

13.01.2004 року заводом була  направлена претензія № 01/10 в адрес: вантажоперевізника –Придніпровської залізниці, постачальника ТОВ „Лемтранс” та вантажовідправника ВАТ „МК Азовсталь”. Листом № МЮ4/47 від 26.01.2004 року. Придніпровська залізниця залишила претензію без розгляду, посилаючись на відсутність комерційного акту.  Від другого відповідача на претензію в установлені строки відповідь не  надійшла.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України та пункту 27 Правил видачі вантажів затверджених  наказом  Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644 відповідно до якого вантаж вважається доставленим без утрати якщо різниця між  масою вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою визначеною на станції призначення , не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів , маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні , норма недостачі (сума  норми природної втрати та граничного розходження  визначення маси нетто ) становить для даного вантажу ) 0,5 %  маси зазначеної в перевізних документах.  (кількість недостачі  з врахуванням  норми недостачі становить   10,36 т (10,9- 0,54)  х вартість 1т. без ПДВ що складає 16763, 52 грн+ 20% ПДВ 3352 ,70 грн.)  таким чином вартість недостачі складає -20116 грн.22 коп.

Відповідно договору зберігання № 380/02 від 02.07.2002 року  Товариство з обмеженою відповідальністю  " Лемтранс" передало  Товариству з обмеженою відповідальністю " Керченський стрілочний завод"  рельсові підкладки на зберігання . Згідно акту № 56 від 22.11.2003 року ТОВ " Лемтранс" передало на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю " Керченський стрілочний завод " підкладки "Р-65 які надійшли у вагоні № 68754387 , за накладною  № 50044334 в кількості 64,800 тн, а всього 64,55тн. на суму 125832, 46 грн. Відповідно до відмітки у залізничній накладній № 50044334 вантаж підкладки "Р-65 , який надійшов у вагоні р№ 68751387 , був виданий  вантажоотримувачу  26.11.2003 року. Датою прийняття майна на зберігання є дата його видачі  ТОВ " Керченський стрілочний завод " перевізником.

Відповідно до статей 105, 129 Статут залізниць України залізниця вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року № 567/6855, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона з вантажем, подати про це письмову скаргу начальнику дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.

Якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився  скласти комерційний акт або акт загальною форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову у порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції за якістю і кількістю. У разі додержання порядку оскарження відмови у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією, до якої необхідно додати докази оскарження дій начальника станції залізниці та акти приймання вантажу.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниці України звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Посилання відповідача на ті підстави, що позивач порушив правила приймання вантажу , а саме пункт 14 Інструкції П-6, не здійснив переваження тари суд не приймає , оскільки відповідно до зазначеного пункту Інструкції  перевірка ваги  нетто здійснюється в порядку  , встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Мінтрансом України від 21.11.00 р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 р. № 862/5083 . перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться , як правило таким самим способом , яким цю масу було визначено на станції відправлення.     Тобто в даному випадку позивач взяв вагу тари по трафарету , як було визначено на станції  відправника, тому суд не вбачає порушень позивачем пункту 14 Інструкції П-6.

З огляду на викладене суд вважає, що приймання продукції позивачем  здійснено відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості  ( П-6 )  , факт приймання продукції на зберігання підтверджується матеріалами справи  отже  позовні вимоги  підлягають задоволенню за рахунок відправника  у сумі –20116 грн.22 коп.  в решті позову відмовити.  

 В задоволенні  позовних вимог до другого відповідача слід відмовити, оскільки його вина в недостачі відсутня.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача –1 пропорційно задоволених вимог.

           Керуючись статтями  49, 82-84 , 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

                                                              ВИРІШИВ   :

           Позов  задовольнити  частково.

           Стягнути  з  Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” ( 87500 м. Маріуполь  вул.. Лепорского, 1, р/р 26003501676000 в Маріупольської філії ПОМБ, МФО 335742,  код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод” ( 98306 м. Керч,  вул.. В. Белик, 12 ,  р/р 260096331 в КРДАППБ "Аваль" м. Сімферополь, МФО 324021,  код ЄДРПОУ 31929136) - 20116  ( двадцять тисяч сто шістнадцять ) грн.22 коп. вартість вагової недостачі, 201  ( двісті одну ) грн. 16 коп. витрати по сплаті держмита  та 112 (сто дванадцять ) грн.. 15 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовити.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Суддя


 Н.В. Пархоменко



 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація