Головуючий у 1 інстанції - Якубенко О.Б.
Доповідач - Смєлік С.Г.
Категорія 41
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Курило В.П.
суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.
при секретарі Трибраті О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_2 на рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,
В С Т А Н О В И В :
Куйбишевським районним судом міста Донецька 20 березня 2013 року ухвалено рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_2, та подала апеляційну скаргу, яка разом із справою надійшла до апеляційного суду Донецької області. В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню. З позовних вимог позивачки вбачається, що вона просила усунути перешкоди у користуванні її власністю, оскільки огорожа, яка встановлена між будинками НОМЕР_2 та НОМЕР_1 перешкоджає ОСОБА_1 доступ до її будівлі, а тому підлягає зносу. Вимоги позивачки підтверджені протоколом Комісії Куйбишевського виконкому м. Донецька від 13 вересня 2004 року, а також експертним дослідженням від 19 січня 2012 року №6262/23. За даними протоколу комісії Куйбишевського виконкому м. Донецька від 13 вересня 2004 року, встановлено, що встановлення огорожі між домоволодіннями НОМЕР_2 та НОМЕР_1 утруднюють прохід до будинку НОМЕР_1. Згідно договору забудови від 17 квітня 1940 року їй належить земельна ділянка для обслуговування будинку. Висновок експертизи, яка була проведена за ухвалою суду, є неповною та не вмотивованою. Експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що огорожа фактично проходить по стіні і не відповідає тій лінії, яка знаходиться у кадастровому плані. Заявлене клопотання про призначення повторної експертизи судом першої інстанції було відхилене з незрозумілих підстав, хоча постановою ВССУ від 17 жовтня 2012 року було вказано про доцільність проведення повторної або додаткової експертизи. Всупереч правил добросусідства, визначених у ст.103 Земельного Кодексу України, відповідач порушив правила суміжного землекористувача - позивача. Відповідно до ст. 152 ЗК України власник може вимагати усунення порушень його прав на землю, якщо ці порушення навіть не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Суд першої інстанції відверто проігнорував рішення від 28 лютого 2013 року, надане позивачем в судове засідання як таке, що набрало законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської ради м. Донецька, управління держкомзему, яким фактично скасовано присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці НОМЕР_2 та визначення меж земельної ділянки в натурі. Хоча судом з незрозумілих причин зазначено, що рішення від 28 лютого 2013 року станом на 20 березня 2013 року не набрало законної сили. Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким зобов»язати власника домоволодіння за свій рахунок знести огорожу та залишити вільний прохід до будівель домоволодіння НОМЕР_1.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
ОСОБА_3 та її представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено що між домоволодіннями НОМЕР_2, власником якого є відповідачка ОСОБА_3 та домоволодінням НОМЕР_1, власником якого є позивачка ОСОБА_1 відповідачкою встановлено огорожу з металевої сітки, яка перешкоджає ОСОБА_1 обслуговування її будинку і стало підставою для звернення до суду.
Позивачка ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача за свій рахунок знести огорожу між вказаними домоволодіннями, залишивши вільний прохід до будівель домоволодіння НОМЕР_1.
Спір про наявність огорожі між домоволодіннями мав місце за часи попередніх власників цих будівель. Як вбачається з листа Куйбишевської районної в м. Донецьку ради від 15.09.2004р. установка огорожі між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 ускладнює прохід до обслуговування господарських споруд та робить неможливим проїзд автотранспорту.
Згідно висновку будівельно - технічної експертизи № 5513/23 від 22.12.2011року, яка була призначена ухвалою суду, місцезнаходження суміжної огорожі, яку просить знести позивач, відповідає вказаному у технічній документації із землеустрою у відношенні встановлення меж земельної ділянки в натурі.
19.01.2012р. за заявою представника позивача було проведено будівельно-технічне дослідження, відповідно до висновку якого огородження, яке встановлене між земельними ділянками НОМЕР_2 та АДРЕСА_1, не відповідає державним будівельним нормам щодо обслуговування будівель.
Експерт ОСОБА_4, яка була допитана в суді першої інстанції з приводу наданих нею висновків вищезазначених будівельно - технічної експертизи та будівельно-технічного дослідження, пояснила, що висновки не суперечать один іншому, оскільки є фактично відповідями на різні питання, які були поставлені перед нею судом та замовником ОСОБА_1:
у висновку експертного дослідження йдеться про відповідність розташування спірної огорожі вказаному у технічній документації із землеустрою у відношенні встановлення меж земельної ділянки в натурі, а у висновку дослідження мова йде про відповідність цієї огорожі державним будівельним нормам
Згідно ст.152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування ^завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; к) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
З огляду на матеріали справи, відомості технічної документації про розміри ( ширину) земельних ділянок землекористувачів будинків НОМЕР_2 та НОМЕР_1 вбачається, що відомості про їх розмірі є непостійними.
Згідно рішення Куйбишевського виконкому від 9 квітня 1957 року № 8 та договору надання у безстрокове користування земельної ділянки ОСОБА_5 ( попередньому власнику домоволодіння НОМЕР_2 ) від 18 травня 1957 року, під забудову виділено 400 кв.м. землі по вулиці Чапаєва ( нині Д.Козака, а.с.195 )
Так, згідно кадастрового плану станом на 2008 рік ( а.с.20) ширина земельної ділянки домоволодіння НОМЕР_1( позивача ) становить 8, 83 м, домоволодіння НОМЕР_2 ( відповідача) - 11,17м, ( а.с.20 ), а 2011 році - 11,4 м ( а.с.51 )
Коливання ширини земельних ділянок сторін протягом часу їх експлуатації відображено у висновку будівельно - технічної експертизи № 5513/23 ( а.с.87 -89) при цьому слід зауважити, якщо у 1957 році забудовнику ОСОБА_5 було надано у користування 400 кв.м. земельної ділянки, то фактичний розмір цієї земельної ділянки становить 429 кв.м.
Згідно кадастровому плану земельної ділянки за кадастровим номером 410137400:00:037:0398 при узгодженні меж суміжних земельних ділянок власник домоволодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_7 та власник домоволодіння АДРЕСА_4 ОСОБА_8 з фактичною межею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 повністю згодні. Позивач, яка є власником домоволодіння АДРЕСА_1, невмотивовано відмовилась в узгодженні меж вищевказаної земельної ділянки, що підтверджується актом, складеним комісією виконкому Куйбишевської районної в м. Донецьку ради від 16.03.2011р„ в зв'язку з чим ця комісія вважала можливим оформлення документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 без узгодження з ОСОБА_1
Відомості більш раннього періоду про встановлення межі земельної ділянки між земельними ділянками сторін відсутні.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_9 дійшов висновку, що стороною позивача не доведено, що вищевказана огорожа між належними позивачу та відповідачу домоволодіннями порушує право власності позивача на домоволодіння АДРЕСА_1, а зведення такої огорожі з порушенням будівельних норм саме по собі не є доказом порушення прав позивача.
Під час розгляду справи в апеляційному суді,позивачем та його представником не заявлялося клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи.
Не зважаючи на те, що до справи була долучена постанова Куйбишевського районного суду м. Донецька по адміністративній справі від 28 лютого 2013 року, яка на день ухвалення рішення набула чинності і на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі,апеляційний суд вважає, що для вирішення цієї справи зазначена постанова не має жодного правового значення, оскільки предметом спору по цій справі є порушення процедури встановлення меж земельних ділянок суміжних землекористувачів.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Позивачкою не доведено, що встановлення відповідачем огорожі у вигляді металевої сітки порушує її право, тобто ОСОБА_1 не довела, що огорожа, яка встановлена відповідачкою, розташована саме на її земельній ділянці і, відповідно, порушує її права як власника будинку. Позивачкою не доведено, що межа між домоволодіннями, яка визначена комісією виконкому 16 березня 2011 року (а.с.50 -53 ) є спірною, і з огляду на розміри її земельної ділянки, має бути перенесана у бік земельної ділянки відповідачки.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року постанова Куйбиш евського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2013 року скасована.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий
Судді