Головуючий в 1 інстанції Попович Т.М.

Доповідач Смєлік С.Г.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області 30 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: на її користь з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини доходів відповідача ОСОБА_3 але менше як 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вирішено питання про стягнення судового збору.

З рішенням суду не погодилась третя особа у справі ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу в якій посилається на те, що судом першої інстанції при ухвалені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду є невідповідністю обставинам справи. З позову, з яким звернулася ОСОБА_2 до суду взагалі відсутні відомості про наявність спору. Відповідач відразу в суді визнав позов, хоча відомості про його ухилення від матеріальної допомоги на утримання дитини відстуні. Сторони : позивачка по відповідач проживають разом, пов»язані спільним побутом, виховують дитину, що в судовому засіданні вона намагалася довести. Стягнення аліментів на другу дитину відповідача ( оскільки вона вже отримує від нього аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ) є фіктивним. Судом не було встановлено, що відповідач ухиляється від утримання дитини ОСОБА_5 - дитини позивачки ОСОБА_2 Такий висновок суду зроблений тільки з огляду пояснень позивачки. Суд не прийняв до уваги спільну реєстрацію відповідача та його дочки ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 . Суд не прийняв до уваги, що я вона є офіційною дружиною ОСОБА_3, який кинув її вагітною і вона існує тільки на аліменти, які він сплачує на дитину у розмірі ? частини від його доходів. Вважає, що законних підстав для стягнення аліментів на утримання другої дитини відповідача немає. Просила рішення суду 1 інстанції скасувати, у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримала доводи апеляційної скарги і просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явилися, що відповідно до часини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 181 СК України: за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до частини 1 статті 182 СК України, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом із ОСОБА_3, має від нього дитину - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Окрім того, у відповідача є дитина ОСОБА_4 04 вересня 2011 року на утримання якої її матір ОСОБА_1 отримує аліменти за ріщенням суду у розмірі ? частини від його заробітної плати, але не менш як 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд першої інстанції, задовольнив позов ОСОБА_2 частково і стягнув на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частини доходів відповідача, виходив з положень вищенаведених статей Сімейного Кодексу України і того, що третя особа та її представник не спростували права позивачки на отримання аліментів у разі проживання сторін спільно; сумісне проживання сторін не може обмежувати право позивачки на отримання аліментів на утримання дитини.

Аналізуючи вишевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_2,а посилання ОСОБА_1, що позов ОСОБА_2 є штучним і поданий з метою у подальшому погіршити матеріальний стан її дитини, оскільки ОСОБА_3 обов»язково звернеться до суду з позовом до неї про зменшення аліментів на користь їх дитини, не є переконливим, оскільки на даний час її права не порушені.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства та основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307, 308,315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді