Справа № 381/1706/13-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.

Провадження № 22-ц/780/3286/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 47 05.07.2013

У Х В А Л А

іменем України

4 липня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини і дружини, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що із 1 серпня 2009 року перебуває з відповідачем у шлюбі від якого мають сина ОСОБА_4 2011 року народження. Вказувала, що з відповідачем вони проживають окремо, чоловік із січня 2013 року не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною і отримуваних нею коштів у вигляді допомоги по догляду за дитиною недостатньо для її утримання. У зв'язку з наведеним просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісяця до досягнення дитиною повноліття та аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку до досягнення дитиною відповідного віку.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки: аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття та аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/6 частини заробітку до досягнення дитиною 3-х річного віку, починаючи із 29 березня 2013 року.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення аліментів на користь дружини змінити та відмовити в позові в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково та визначаючи аліменти на дружину в розмірі 1/6 частини заробітку, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що малолітній син сторін проживає із позивачкою, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною і має передбачене законом право на матеріальне утримання, а відповідач спроможний надати таке утримання.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст. 80, 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює, аліменти на утримання одного з подружжя присуджуються у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1 серпня 2009 року, від якого мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6).

Також встановлено, що сторони проживають окремо, син мешкає із матір'ю і знаходиться на її утриманні. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років (а.с.3). Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, має постійне місце роботи в ООГ «Центральний аероклуб ТСОУ» (а.с.17).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин з огляду на те, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, неповнолітній син сторін проживає з позивачкою, яка знаходиться у відпустці по догляду за сином до досягення дитиною 3-х років, не працює і потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний надати позивачці матеріальну допомогу, суд обгрунтовано задоволив позов частково, визначивши аліменти на дружину в розмірі 1/6 частини заробітку.

Доводи апеляційної скарги про необхідність відмови у стягненні аліментів на дружину з огляду на невеликий заробіток апелянта колегія суддів вважає необгрунтованими. Вирішуючи спір суд стягнув аліменти на дружину у частці від заробітку, а відтак це не порушує прав відповідача, який працює і спроможний надати утримання.

Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2013 року року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________