УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 листопада 2006 р. м.Одеса
УХВАЛА
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів - Короткова В.Д.,Шейко Л.М.,
З участю секретаря - Бржезицької В.М.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 20.0б.0бр. за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Кілійський винзавод" про встановлення факту належності частки в майні,визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИЛА :
14.06.06р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ЗАТ "Кілійський винзавод" про встановлення факту належності частки в майні,визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.06.06р. позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху в зв"язку з тим,що позивачка не сплатила державне мито в передбаченому законом порядку та збір на інформаційно-технічне забезпечення.
На ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,в якій просить про її скасування,мотивуючи тим,що вона не відповідає вимогам закону.
Розглянувши матеріали справи,заслухав доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково,ухвала -зміні з таких підстав.
Залишаючи без руху позов ОСОБА_1, суд виходив з того,що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України,оскільки позивач не сплатив державне мито в залежності від ціни позову ,яка складає 184987,86р., в розмірі 1% - 1849,90 грн.,а також збір на інформаційно-технічне забезпечення в сумі ЗО грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 стверджує,що спір виник відносно майнового паю(частки), який належить їй після реорганізації орендного підприємства,тому за ст.З п. "і" Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" повинна сплачувати в розмірі 0,1 % ціни позову.
Головуючий 1 інстанції - Бошков М.І. Справа 22-5019,2006
Доповідач - Комаровська Н.В. Категорія - У-б
З таким ствердження апелянта погодитись неможна,тому що воно не ґрунтується на вимогах закону та позовних матеріалах,наданих ОСОБА_1
Згідно Методики уточнення складу та вартості пайових фондів майна членів КСП,в тому числі реорганізованих,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 28.02.01р. № 177 майновий пай- це частка члена КСП в пайовому фонді в грошовій формі або у відсотках до розміру пайового фонду.
Поняття майнового паю також випливає із Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" , стосується виключно сільськогосподарських підприємств і не розповсюджується на будь-які інші підприємства,в тому числі орендні.
Із наданого судовій колегії Статуту орендного підприємства Кілійського виноробного заводу вбачається,що завод не є сільськогосподарським підприємством,тому до часток в його майні не застосовуються поняття майнового паю.
Таким чином, суд дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 повинна сплачувати мито в розмірі 1% від ціни позову ( п. 1 "а" ст.З Декрету Кабміну України "Про державне мито"),а також; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21.12.05р. № 1258 повинна сплатити збір в сумі ЗО грн.
Разом з тим,суд помилково визначив розмір державного мита в сумі 1849,90 грн.,оскільки за п.1 "а" ст. З Декрету КМУ "Про державне мито" позивачі сплачують мито з позовних заяв в розмірі 1% від ціни позову,але не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,тобто не більше 1700 грн.
Оскільки суд, правильно встановивши обов"язок позивача по сплаті мита в розмірі 1% ціни позову,неправильно визначив його розмір,ухвала підлягає зміні із зазначенням правильного розміру державного мита.
Враховуючи,що ОСОБА_1 сплатила мито в сумі 51 грн. і ІТЗ в сумі 1,50 грн.,решта суми державного мита складає 1649 грн., а ІТЗ - 28,50 грн.
Судова колегія вважає,що в даному випадку можливо змінити і строк залишення позову без руху до ЗО. 11.06р.
Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.3,312 п.2 ЦПК України,колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 20.06.06р. змінити,вказавши в мотивувальній частині ухвали про необхідність сплати державного мито в розмірі 1649 грн. та ІТЗ в сумі 28,50 грн.
В резолютивній частині ухвали змінити строк залишення позову без руху з "ЗО червня 2006 р." на " ЗО листопада 2006 р."
В решті частині ухвалу залишити без зміни.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.