Справа № 2-1223/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді                                           Кононенко О.М.

при секретарі                                Турбуєвій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності на самочинну прибудову,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач пред’явив позов до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності на самовільне збудоване нерухоме майно: прибудову А?-1 площею 13,3 м? до житлового будинку А-1 розташованого за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 1994 року позивач є власником домоволодіння №2а/1 розташованого по вул.Липецька у м.Дніпропетровську, після смерті батька ОСОБА_2, померлого 04 вересня 1993 року. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0655 га. У 1991 році позивачем на земельній ділянці була возведена прибудова визначена на плані під літ.А?-1 –приміщення 1-3 площею 13,3 м?? в якій розташовується кухня. 06 серпня 2010 року ОСОБА_1 отримав новий технічний паспорт, в якому зроблені відмітки про наявність самочинної будівлі –прибудову А?-1 до житлового будинку визначеного на плані 1-3 площею 13,3 м?. У жовтні 2010 року позивач отримав висновки про технічний стан прибудови А?-1 по вул.Липецькій від 16 вересня 2010 року, згідно якого прибудова А?-1 знаходиться у доброму стані, житловий будинок А-1 –у задовільному. 10 червня 2010 року позивачем отримано державний акт на земельну ділянку площею 0,0655 га. Тому на підставі ст. 376 ЦК України, просить визнати за ним право власності на дане домоволодіння.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, уточнив позовні вимоги, зазначив що просить вимоги в частині „вважати приміщення 1-5, 1-9 у житловому будинку А-1 житловими” залишити без розгляду, в іншій частині позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, де просив справу розглянути за їх відсутності у відповідності до вимог чинного законодавства, зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

Згідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 1994 року позивач є власником домоволодіння №2а/1 розташованого по вул.Липецька у м.Дніпропетровську, після смерті батька ОСОБА_2, померлого 04 вересня 1993 року (а.с.9,11). Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0655 га. У 1991 році позивачем на земельній ділянці була возведена прибудова визначена на плані під літ.А?-1 –приміщення 1-3 площею 13,3 м? в якій розташовується кухня (а.с.16). 06 серпня 2010 року ОСОБА_1 отримав новий технічний паспорт, в якому зроблені відмітки про наявність самочинної будівлі –прибудову А?-1 до житлового будинку визначеного на плані 1-3 площею 13,3 м? (а.с.13-17). Згідно висновків про технічний стан прибудови А?-1 по вул.Липецькій від 16 вересня 2010 року, встановлено, що прибудова А?-1 знаходиться у доброму стані, житловий будинок А-1 –у задовільному (а.с.12). 10 червня 2010 року позивач отримав державний акт на земельну ділянку площею 0,0655 га, що підтверджує його право власності на неї (а.с.11). Згідно заяви, підписаної землекористувачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що суміжно проживають разом з ОСОБА_1, споруджена прибудову за адресою вул.Липецька, 2а в м.Дніпропетровську не порушує їхні права і вони не заперечують проти її узаконення та надання відповідного права власності (а.с. 7).

Таким чином, суд вважає за можливим визнати за позивачем право власності на прибудову А?-1 площею 13,3 м? до житлового будинку А-1 розташованого АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, ч.2 ст.197, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності на самочинну прибудову –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову А?-1 площею 13,3 м? до житлового будинку А-1 розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                             О.М. Кононенко