Справа № 1-58/2008 р.

                        В И Р О К

            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 серпня 2008 року                                                                                                            м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Корзаченка В.М.,

при секретарях           Ямі С.С., Марушку І.М.,

з участю прокурорів  Супруна Ю.В., Барбарош Л.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Клепачі, Славутського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, непрацюючого, має на утриманні батьків похилого віку, у порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2008 року близько 16 години в будинку, розташованому по АДРЕСА_1, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, кулаками рук навмисно став наносити неодноразові удари по тулубу ОСОБА_3, завдавши при цьому останній тілесних ушкоджень в області грудної клітки у вигляді - закритих переломів 9 ребра з лівого боку і 4-5 ребер з правого боку, закритої травми живота з розривом селезінки, яка ускладнилась гострим серозним гнійним перитонітом, крововиливів на лівих верхній та нижній кінцівках, які є небезпечними для життя в момент заподіяння і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 121 КК України визнав повністю і показав, що він дійсно 18 квітня 2008 року близько 16 години вживав спиртні напої з ОСОБА_4, ОСОБА_3 таОСОБА_5 у будинку останньої по АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_3. зізналася, що має воші, на що ОСОБА_5 стала виганяти її з будинку, але та не реагувала. Тоді він підійшов до ОСОБА_3., яка сиділа у кріслі, наніс їй два удари кулаком руки в лівий бік тулуба та підняв її з крісла. Остання впала на підлогу, пролежала хвилин 30, після чого встала і пішла з будинку і він більше її не бачив. Спочатку свою вину повністю він не визнавав, оскільки вважав, що від його двох ударів ОСОБА_3. померти не могла.

Допитана як свідок ОСОБА_5 показала, що близько 2-3 місяців у неї в будинку по АДРЕСА_1, співмешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_3. 18 квітня 2008 року, близько 16 години, в її будинку за вищезгаданою адресою, вона разом з ОСОБА_6., ОСОБА_3. та ОСОБА_4 вживали спиртне. ОСОБА_3. сиділа в кріслі і від вжитого спиртного сильно сп'яніла, при цьому розповіла, що має воші. Дізнавшись про це, вона стала виганяти ОСОБА_3. з будинку, однак остання на це не реагувала, з крісла не вставала. Тоді до неї підійшов ОСОБА_6 і двічі вдарив кулаком руки в лівий бік тулуба, намагаючись підняти її з крісла. Коли ОСОБА_3. встала, то не втрималася на ногах і впала на підлогу, де пролежала близько 1 години. Полежавши на підлозі, остання пішла з будинку і більше вона її не бачила. ІНФОРМАЦІЯ_2 дізналася, що ОСОБА_3. померла.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 показав, що 19 чи 20 квітня 2008 року до нього додому, де він проживає з ОСОБА_8, прийшла ОСОБА_3. Обличчя в неї було розпухле, в синцях і саднах. По її зовнішньому вигляду не було видно, щоб вона була у стані алкогольного сп'яніння. Її поклали на ліжко, де вона весь час лежала, їсти не хотіла, пила лише воду і скаржилася на болі всередині. На запитання що трапилося повідомила, що її побив співмешканець і все. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 годині ранку її виявили мертвою.

Допитана як свідок ОСОБА_8 показала, що 19 чи 20 квітня 2008 року близько 08 години ранку до неї додому прийшла ОСОБА_3. Обличчя в неї було розпухле. Одяг не був пошкоджений, по її зовнішньому вигляду не було видно, щоб вона була у стані алкогольного сп'яніння. Всі дні вона лежала на ліжку в їх будинку, їсти не хотіла, пила тільки воду і весь час скаржилася на болі в середині живота. Спиртного у них вона теж не вживала. Повідомила, що її побив співмешканець і показувала, що бив по тулубу. Хто він, де бив, чим бив, вона не говорила. 22 квітня 2008 рокуОСОБА_7викликав швидку медичну допомогу, оскільки ОСОБА_3 була зовсім бліда і не реагувала на оточуючих. Лікар, який приїхав швидкою, виміряв тиск і сказав, що все з нею нормально. Вона лікарю говорила, що болить живіт, однак у лікарню її не забрали. 23 квітня о 05 годині вона побачила, що ОСОБА_3 зсунулася з ліжка на підлогу, поклала її разом з ОСОБА_7 на ліжко і лягли спати, а вже о 07 год. ранку виявили, що ОСОБА_3 померла і викликали працівників міліції.

У судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України були оголошені покази свідка ОСОБА_4, дані ним в ході досудового слідства, що він співмешкав з ОСОБА_5. в її будинку по АДРЕСА_1, де протягом 2 місяців з ними також співмешкали ОСОБА_6 та ОСОБА_3. За час спільного проживання були випадки коли ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_3. через те, що вона ніде не працювала, а лише зловживала спиртними напоями. 18 квітня 2008 року, близько 16 години, у вищезгаданому будинку, він разом з ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_3. вживали спиртне. Він сильно сп'янів і приліг на ліжко, а інші сиділи за столом. ОСОБА_3. сиділа біля столу в кріслі. Потім він почув, як ОСОБА_6 кричав, щоб ОСОБА_3 вийшла з будинку, однак вона не виходила. Тоді ОСОБА_6 наніс їй удари руками по обличчю і разів три-чотири по тулубу, а потім став тягти її з крісла. ОСОБА_3 впала на підлогу животом і в такому положенні пролежала до ранку, а вранці ОСОБА_6 вигнав її з будинку і вона кудись пішла. Більше він її не бачив, а пізніше дізнався, що вона померла.

Потерпілий подав до суду письмову заяву, в якій просив у судове засідання його не викликати, зазначив, що цивільний позов він заявляти не буде, жодних претензій до винної особи він не матиме та підтримав дані під час досудового слідства покази, де зазначав, що його сестра вела паразитичний спосіб життя і заслуговувала на відповідне ставлення до неї.

Оцінюючи  добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх  належними і допустимими.

ОСОБА_6 винен у вчиненні вказаного злочину, його вина в межах даної кваліфікації доказана повністю.

            Крім показів підсудного, свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджується явкою з повинною ОСОБА_1 (а. с. 19), протоколами огляду будинку ОСОБА_5., по АДРЕСА_1, у м. Носівка, де ОСОБА_3. були заподіяні тілесні ушкодження (а. с. 10-11), огляду місця виявлення трупа ОСОБА_3. (а. с. 8), відтворення за участю судово-медичного експерта ОСОБА_9., підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5., під час якого ОСОБА_6 вказав обставини вчиненого ним злочину та механізм нанесення тілесних ушкоджень (а. с. 50-51), висновком судово-медичної експертизи № 182, згідно якого у ОСОБА_3. виявлено тілесні ушкодження в області обличчя у вигляді численних дрібних крововиливів, в області грудної клітки - закриті переломи 9-го ребра з лівого боку і 4-5-го ребер з правого боку, закритої травми живота з розривом селезінки, яка ускладнилась гострим серозним перитонітом, крововиливів на лівих верхній та нижній кінцівках, які є небезпечними для життя в момент заподіяння і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, та які могли утворитися при нанесенні неодноразових ударів руками (а. с. 59-69), висновком додаткової судово-медичної експертизи № 8 по проведеному відтворенню за участю ОСОБА_1, згідно якого, ушкодження у вигляді закритого перелому 9-го ребра з лівого боку і закритої травми живота з розривом селезінки, від яких могла настати смерть ОСОБА_3., могли виникнути від 2 ударів кулаком в область лівої половини грудної клітки в нижньому відділі при вказаних підозрюваним ОСОБА_6. обставинах 25 травня 2008 року під час відтворення (а.с.73-74).

У судовому засіданні було переглянуто відеозапис відтворення обстановки та обставин події за участю судово-медичного експерта ОСОБА_9., підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5., під час якого ОСОБА_6 самостійно вказав обставини вчиненого ним злочину та показав як саме він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3. Чітке відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_6. дало відповідь на ряд питань судово-медичного експерта ОСОБА_9. усунуло всі сумніви та сприяло підготовці вірного висновку експерта. За таких обставин суд визнає дії ОСОБА_1 активним сприянням розкриттю злочину і пом'якшуючою покарання обставиною.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України. Судом не встановлено доказів наявності умислу ОСОБА_1 на позбавлення життя ОСОБА_3.

Таким чином ОСОБА_6 винний у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і підлягає покаранню за вказаною статтею КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що тяжкі наслідки, завдані злочином (смерть потерпілої), не можуть бути обставиною, що обтяжує покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає його з'явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння його розкриттю. Також суд враховує як пом'якшуючу покарання обставину відсутність будь-яких претензій потерпілого та визнання ним ведення паразитичного способу життя померлою ОСОБА_3., постійне зловживання нею спиртними напоями. 

Вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому враховуючи поведінку ОСОБА_3., думку потерпілого, висловлену ним під час досудового слідства та особу винного, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1  ч. 1 ст. 69 КК України - призначення основного покарання нижче від найнижчої межі ніж передбачено в санкції частини статті за цей злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, ступінь його вини, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, ставлення до суспільно-корисної праці, характеризуючі дані, поведінку в побуті, що він визнав свою вину, щиро в цьому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину, батьків похилого віку та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

          Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 121 КК України, суд бере до уваги характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, що вчинений злочин відноситься до числа тяжких, сукупність усіх обставин його вчинення, зокрема кількість, умисність, характер і локалізацію завданих ударів, дані про його особу, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати.

Цивільний позов по кримінальній справі не заявлено.

                Речові докази по справі, відеоплівка із записом відтворення підлягає залишенню при матеріалах кримінальної справи.

Судових витрат по справі немає.

Запобіжний захід ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили необхідно  залишити без зміни - тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців.

Зарахувати в строк відбутого покарання перебування ОСОБА_1 під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 24 квітня 2008 року.

Речові докази у справі, відеоплівку із записом відтворення - залишити при справі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни - тримання під вартою в Чернігівському СІЗО УДДУПВП у Чернігівській області (№ 31).

На вирок може бути подана апеляція через суд першої інстанції до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                                                                                          В.М. Корзаченко