Справа  №22ас-877/06

Категорія   4 6

Головуючий  в   1   інстанції: Чернобривко  Л.Б. Доповідач:   Запорожець  М.П.

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

УХВАЛА АПЕЛЯЦІЙНОГО  СУДУ  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

6  листопада  2006  року                                                               м.Луганськ

Колегія  суддів  судової Палати з  цивільних  справ Апеляційного   суду  Луганської   області   в   складі:

головуючого                                            Запорожця  М.П.,

членів  суду:                                             Тріфанова  О.М.,   Гаврилюка  В.К.,

при  секретарі                                          Дідик  Н.В.,

розглянувши  у  відкритому

судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1    до Лисичанського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення суми  матеріальної  допомоги за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_1 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня  2006 року за  участю позивача  ОСОБА_1,

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 заявив у суді позов до Лисичанського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі Відділу) та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з матеріальної допомоги за період з 1996 року  по   2004   року  в   розмірі  2212 грн 34 коп.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 13.07.2006 року в задоволенні позовних  вимог відмовлено у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного  суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування   постанови    та   ухвалення   нової    постанови   про задоволення    позовних    вимог    з мотивів       порушення       місцевим судом  норм  матеріального   та  процесуального  права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив із того, що позивачем пропущено встановлений статтями 99, 100 КАС річний строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За обставинами справи, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються невиплачених Відділом сум матеріальної допомоги за  період  1996  - 2004   років.

На період виникнення спірних правовідносин діяв ЦПК 1963  року,   який  підлягає  застосуванню  при  вирішенні   спору.

Відповідно до статті 248-5 цього Кодексу, скаргу може бути  подано  в   суд:

у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його  прав  чи  свобод;

у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином  не   було  одержано  на  неї  письмової   відповіді.

КАС, яким керувався місцевий суд, набрав чинності з 01.09.2005   року.

На   момент   набрання   чинності   КАС    (вересень    2005   року) та    оскарження     ОСОБА_1    дій    посадових     осіб    Відділу  (квітень     2006    року)     встановлений    статтею    248-5    ЦПК    1963 року  строк  на   звернення  до   суду  закінчився.

За наведених обставин місцевий суд правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 через пропуск строку звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 198, 200 КАС, колегія судців  судової  палати  з  цивільних  справ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області   від  13  липня  2006  року залишити  без   змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.