Справа № 109/1017/2013-к

Провадження № 1/109/10/2013

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

Головуючого судді - Павлюкова О.В.,

при секретарі - Рашитової Л.А.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

підсудного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Красногвардійське кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красна Поляна Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, має вищу освіту, не одруженого, працюючого водієм у СТОВ "Дружба народів", проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 22 липня 2012 року приблизно о 15.00, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 завдав удари в область голови, грудної клітини та тулуба ОСОБА_2, а саме: удар по потилиці, 2 удари в грудну клітину та 3-4 удари в область нирок кулаком, та удар ногою в живіт. Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, синців на грудній клітині справа на рівні 3-го ребра по середині-ключичної лінії, в лівій поперековій області. Згідно висновку експерта № 125 від 30.11.2012 року ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синці на тулубі є легкими тілесним ушкодженнями, що могли бути спричинені у строк 22.07.2012 року.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав і показав, що ОСОБА_2, його колишня дружина. 22 липня 2012 року він знаходився в АДРЕСА_1. Приїхала колишня дружина з сином та потребувала ключі від будинку, виник конфлікт. Він викликав міліцію. ОСОБА_2 наказала сину взяти лом і той почав ломом виламувати двері. Він увійшов з ними у будинок, там знаходилася його співмешканка ОСОБА_5. ОСОБА_2 почала її ображати, схопила її , почала бити та наказала сину викликати швидку, але потім сказала, що це не потрібно. Забрала речі ОСОБА_5 та викинула, після чого взяла майно і син її відвіз з будинку. Під час конфлікту він намагався їх розборонити і стояв між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, щоб вони не билися, він подзвонив до міліції, а син погрожував в цей час йому газовим ключем. 22 липня 2012 року він не наносив удари ОСОБА_2, вона оговорює його.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 22 липня 2012 року вона з сином приїхала у с. Красна Поляна у будинок до колишнього чоловіка, забрати речі сина. Вона попросила у ОСОБА_3 ключі від будинку. Він не дав та подзвонив до дільничного. Син взяв лом, і вони пішли у двір, син хотів відкрити двері ломом. Колишній чоловік увійшов через другі двері та вони увійшли у будинок. Там знаходилася його співмешканка, яка сміялася. Вона хотіла взяти її за руку та відчула удар по потилиці, син закричав «не бий маму», коли вона обернулася, то побачила, що ОСОБА_3 тримав сина і вдарив його головою по переніссю. Вона почала їх розбороняти і ОСОБА_3 завдав їй два удари в грудну клітину, 3-4 удари в область нирок кулаком, один удар ногою в живіт. Після чого, син прижав батька до стіни, а вона втратила свідомість. Син почав викликати швидку, потім ОСОБА_3 зі своєю співмешканкою пішли з будинку, а її син відвіз її до батьків. Швидку не дочекалися, бо

думала, що син не встиг її викликати, бо ОСОБА_3 вихватив у нього телефон. Діями ОСОБА_3 їй нанесено матеріальну шкоду, яку вона оцінює у 893,86 грн., що підтверджує чеками, та моральну шкоду у розмірі 20000 грн., оскільки вона втратила роботу через хворобу, пов'язану із нанесенням їй тілесних ушкоджень, а також у зв'язку з причиненими тілесними ушкодженнями у неї змінився образ життя, вона дуже хвилювалася за це, були душевні хвилювання з приводу завданих ушкоджень.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він є сином ОСОБА_3. 22 липня 2012 року він з матір'ю приїхав у будинок до батька забрати речі. Вони попросили його відкрити двері, на що він відмовив та подзвонив дільничному. Він щоб війти у будинок, взяв лом, щоб відкрити двері але не користувався ним. Батько відкрив двері, зайшов до будинку, за ним він та мати. У будинку знаходилася чужа жінка. Мати почала виганяти жінку, за руку виводити її з будинку, на що батько почав заступатися за неї, різко вдарив мати по обличчю, вдарив маму ногою у живіт, від чого вона впала, він намагався розняти батьків, коли прижав батька до стіни, то мати, від удару ногою впала. а він почав дзвонити у швидку але батько забрав у нього телефон. Після чого, вивів чужу жінку з будинку, а вони поїхали із мамою до бабусі. Батько також завдав йому удар кулаком в обличчя та головою в ніс.

- показами свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що сім'ю ОСОБА_3 знає , потерпіла її сестра. 22 липня 2012 року її сестра ОСОБА_2 виписалася з лікарні, та зі своїм сином поїхала до колишнього чоловіка, щоб забрати речі. Повернувшись розповіла, що в будинку чоловіка була жінка, колишній чоловік вдарив її с заду по голові, син заступився за неї але він вдарив сина також. Інша жінка тягала ОСОБА_2 за волосся, син хотів викликати швидку. Вона бачила у сестри пухлину, вона пояснила, що колишній чоловік її вдарив. Вона сама конфлікт не бачила, але все це розповіли їй сестра та її син.

- показами свідка ОСОБА_5, яка показала, що 22.07.2012 року перебувала в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, близько 16-00 год. почула голос ОСОБА_2, вони кричала. В будинок зайшла ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, який сказав, що викличе міліцію. Олена хватала її за руки, волосся, нецензурно висловлювалася. ОСОБА_3 їй тілесних ушкоджень на завдавав. Олена наказала сину викликати лікаря, бо вона після операції, почала кидати її (ОСОБА_5) речі, а ОСОБА_6 (син) просив у матері дозволу вдарити батька газовим ключем. Після чого, вони вийшли на вулицю та пішли до матері ОСОБА_3, а ОСОБА_2 та її син залишилися в будинку.

- постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 25 липня 2012 року та 13 серпня 2012 року за заявою ОСОБА_2 відмовлено в порушені кримінальної справи за ст. 122 КК України за відсутністю складу злочину (а.с. 5);

- витягом із журналу викликів відділення швидкої допомоги, згідно якого встановлено, що 22 липня 2012 року у 15.35 був виклик, тому що нібито була побита жінка -ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, але хворої за адресою не було. (а.с.59)

- висновком експерта № 125 МД від 30 листопада 2012 року відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено пошкодження: струс головного мозку, синці на тілі. Зазначені ушкодження виникли від дії твердих предметів, можливо в строк 22 липня 2012 року, та відносяться до легких тілесних. (а.с. 73). Вказаний висновок є належним доказом і суд приймає його;

- висновком експерта № 66 від 05.06.2013 року, відповідно до п. 1 висновків якого: в побутовому конфлікті 22.07.2012 року ОСОБА_2 спричинені тілесні пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, синців на грудної клітині справа на рівні 3-го ребра по середині-ключичної лінії, в лівій поперековій області, за фактом вказаних пошкоджень знаходилася з 24.07.2012 року по 30.07.2012 року на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Красногвардійської ЦРБ 6 днів, в подальшому продовжила лікування амбулаторно. Згідно п. 2 висновків пошкодження у вигляді струсу головного мозку могла бути завдана при травматичний дії тупого предмету і є легким тілесним ушкодженням, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а синці на грудній клітині та в лівій поперековій області є легкими тілесними ушкодженнями, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8 про те, що він бачив 22.07.2012

року близько 15-46 год. біля будинку ОСОБА_3, самого ОСОБА_3, його сина та колишню дружину, бо ці покази протирічать показам ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які показали, що покинули будинок раніше ніж потерпіла ОСОБА_2 із сином.

Суд не приймає доводи захисника та підсудного про те, що ОСОБА_3 не міг завдати удар потерпілій по потилиці ззаду, бо до будинку ввійшов перший і за ним зайшли син та дружина, бо вказані доводи спростовуються показами свідка ОСОБА_5, яка в ході судового слідства показала, що першою до будинку ввійшла ОСОБА_2, її син, а за ними ввійшов ОСОБА_3 Крім цього, порядок в якому всі учасники події ввійшли до будинку не виключає того факту, що ввійшовши в будинок у певному порядку вони зупинилися в іншому порядку. І як пояснювали потерпіла та її син, то ОСОБА_3 вдарив потерпілу по потилиці не одразу після входження, а на її дії щодо ОСОБА_5, а тому, той факт, що ОСОБА_2, яка на думку захисника остання зайшла до будинку не могла отримати удар по потилиці від ОСОБА_3, який зайшов після неї, є безпідставними.

Також, суд не приймає доводи захисника щодо наявності протиріч в показах потерпілої, що свідчить про брехливість її свідчень, то вказані доводи також безпідставні, бо потерпілої надано свідчення в ході яких вона показала, яким чином і у який спосіб ОСОБА_3 наніс їй удари, вказані покази підтверджуються показами неповнолітнього ОСОБА_6, і не мають суттєвих протиріч, які б вплинули на обставини у справі.

Доводи захисту про те, що потерпіла не дочекалася швидкої і звернулася до лікарні не в день конфлікту, бо бажала уникнути медичного освідування, бо можливо перебувала у стані сп'яніння, безпідставні.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_2 могла отримати тілесні ушкодження до 22.07.2013 року також є надуманими і не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Судом для надання експертом висновку були направлені всі необхідні медичні документи (історія хвороби лікарні с.Восход, медичну картку потерпілої з Красногвардійського ТМО), із зазначених документів та інших досліджуваних експертом матеріалів, у висновку № 66 від 05.06.2013 року не встановлено, що вказані травми могли бути отримані раніше, ніж 22.07.2012 року, окрім синця на сідниці.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, злочин, скоєний ОСОБА_3 є злочином невеликої тяжкості. Також, суд враховує особу підсудного, який характеризується за місцем проживання фактично позитивно, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, яки пом'якшують або обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин вчинення злочину, особи підсудного, суд вважає, що достатнім та необхідним для виправлення підсудного буде призначення покарання у вигляді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. В частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в сумі 315 грн. 78 коп., які підтверджені належними доказами: листком призначення (а.с.75)та копіями квитанцій (а.с.35-36). З урахуванням обсягу моральних страждань, завданих потерпілій діями підсудного ОСОБА_3, що виразилися у душевних хвилюваннях, фізичному болю, докладанні зусиль для налагодження звичайних життєвих зв'язків, внаслідок завданих пошкоджень, суд вважає, що достатнім для компенсації завданих моральних страждань, буде відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

Керуючись статтями 321, 323, 324 КПК України (1960 року), суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у сумі 600 грн. в дохід держави.

Міру запобіжного заходу до набуття вироком законної сили ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 315 грн. 78 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 3315 грн. 78 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Суддя: О.В.Павлюкова