Судове рішення #307485
Справа № 22ц-1810/2006

Справа № 22ц-1810/2006                           Головуючий у першій інстанції -

Чепурко В.О.

Категорія - цивільна       Доповідач - Лакіза Г.П.

 

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 року                                                                м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді               Євстафіїва O.K.

суддів                  Лакізи Г.П., Редьки А.Г.

при секретарі      Вареник О.М.

з участю представника позивача відкритого акціонерного товариства

"Страхове    товариство    "Гарантія"        Юрченка    Ю.І.,    відповідача

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" на рішення Менського районного суду від 03 жовтня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ВАТ "СТ "Гарантія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Менського районного суду від 03 жовтня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги. Свої вимоги мотивує тим, що суд, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував вимоги п.п.22.1, 22.3, п.9.3 ст.9, ст.ст.35-37, 38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", чим порушив право ВАТ "СТ "Гарантія" на регрес. Вказівка суду в оскаржуваному рішенні, що сума 12500 грн. стягнута з ОСОБА_1, а не з ВАТ "СТ "Гарантія" і тому суд відмовив в позові, свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки вказане не позбавляє товариство обов'язку сплатити страхове відшкодування на користь ОСОБА_2. Суд, посилаючись на ст.22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", яка вказує на право регресу, відмовляє в задоволенні регресу. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, встановлені рішенням Менського районного суду від 06.12.2005р., яким встановлено, що ВАТ "СТ "Гарантія" має право регресу до ОСОБА_1 в частині сум, виплачених позивачем на користь потерпілого.

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позовних вимог ВАТ "СК "Гарантія" відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Юрченка Ю.І., відповідача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_1, як винний у ДТП, згідно ст.22.3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" мав би сплатити потерпілому ОСОБА_2 лише різницю між визначеною судом сумою моральної шкоди і сумою, що має бути сплачена страховиком. Соснівський районний суд м.Черкаси своїм рішенням від 29 листопада 2005 року визначив суму морального відшкодування та стягнув на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 12500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Судове рішення набрало чинності, підлягає виконанню і не може бути змінена сума моральної шкоди судовим рішенням по даній справі. ОСОБА_1 не може нести подвійну матеріальну відповідальність при відшкодуванні моральної шкоди, оскільки сума на відшкодування моральної шкоди вже визначена рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 листопада 2005 року і ця сума відшкодовується відповідачем.

З таким висновком погоджується апеляційний суд і при цьому враховує наступне.

Відповідно до п.22.3 ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Тобто, ОСОБА_1, як винний у ДТП, згідно даної статті, мав би сплатити потерпілому ОСОБА_2 лише різницю між визначеною судом сумою моральної шкоди і сумою, що має бути сплачена страховиком.

За таких обставин, за наявності умов, передбачених п/п "а" п.38.1.1 ст.38 Закону, вимоги позивача про стягнення 2550 грн. підлягали б задоволенню.

Проте, Соснівський районний суд м.Черкаси стягнув на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 12500 грн. без врахування зазначеної суми та положень правової норми, що регулює спірні правовідносини. Судове рішення набрало чинності, підлягає виконанню і, відповідно, не може бути змінена сума моральної шкоди судовим рішенням по даній справі.

Крім того, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Апеляційний суд погоджується, що ОСОБА_1 не може нести подвійну відповідальність при відшкодуванні моральної шкоди, оскільки сума на відшкодування моральної шкоди вже визначена рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 листопада 2005 року і ця сума вже сплачується відповідачем.

Посилання апелянта на необхідність зарахування органом державної виконавчої служби 2550 грн., сплачених ОСОБА_2 страховим товариством „Гарантія", в рахунок моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2005 p., також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки названим судовим рішенням на страхове товариство не покладено будь-яких обов'язків, і страхове товариство не є боржником у відкритому за названим судовим рішенням виконавчому провадженні

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" відхилити.

Рішення Менського районного суду від 03 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація