Справа № 196/919/13-к

№ провадження 1-кп/196/60/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тарабана Є.О.

при секретарі - Кузнецовій Г.С.

з участю прокурора - Масенка А.О.

потерпілої - ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінального провадження № 12013040600000469 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, тимчасово перебуває в АДРЕСА_2, громадянина України, має середню загальну освіту, не одруженого, не працює, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2013 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали кримінального провадження (обвинувальний акт з угодою про примирення та додатками) по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України.

В ході розгляду угоди при примирення обвинувачений ОСОБА_2 пояснив суду, що слідчим не було роз'яснено усі передбачені нормами ч. 1 ст. 185 КК України види покарань. Зокрема йому не було відомо, що санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає такий вид кримінального покарання, як штраф. Для нього покарання у виді штрафу було б більш прийнятним. Слідчий повідомила йому, що або громадські роботи, або позбавлення волі. Потерпіла ОСОБА_1 взагалі мала бажання закрити кримінальне провадження, однак слідчий повідомила, що це неможливо.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що дійсно слідчий не роз'яснила усі можливі види покарання. Дійсно вона бажала закрити кримінальне провадження, оскільки обвинувачений є її рідним сином, однак слідчим було відмовлено в цьому.

Згідно норм п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним.

Приймаючи до уваги пояснення у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1, суд вважає, що дійсно є обґрунтовані підстави вважати, що укладення між обвинуваченим та потерпілою угоди про примирення не було добровільним, тобто що укладення даної угоди не було їх дійсним волевиявленням.

Відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, а тому за певних, передбачених законодавством обставин, можливе і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Як пояснили у судовому засіданні обвинувачений та потерпіла, таке бажання у них було, однак слідчим це питання не було вирішене у встановленому процесуальним законодавством порядку.

На підставі викладеного, керуючись нормами ст. ст. 369-372, п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в затвердженні угоди про примирення від 31 травня 2013 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.

Матеріали кримінального провадження № 12013040600000469 повернути прокурору Царичанського району Дніпропетровської області для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Головуючий: Є.О.Тарабан.