Справа  № 22ц-1673\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Білоус М.В. Доповідач:   Редька  А.Г.

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

27 листопада 2006 року                              місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Тарасовець О.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Барабаша С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Прилуцької міської ради на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року та додаткове рішення того ж суду від 15 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Прилуцької міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

встановив:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Прилуцької міської ради, стягнуто на його користь 9940,18 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу та по 211,48 грн за кожен день прострочки по день фактичного поновлення на роботі, а також стягнуто на його користь 1700 грн у відшкодування моральної шкоди. Рішення у частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 4441,09 грн звернуто до негайного виконання.

Додатковим рішенням того ж суду від 15 вересня 2006 року звернуто до негайного виконання рішення суду від 14 вересня 2006 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Ухвалою того ж суду від 28 вересня 2006 року виправлено арифметичну помилку в частині розміру заробітної плати та стягнуто на користь ОСОБА_1 4520,42 грн заробітної плати, з них негайно 1916,27 грн, та за кожен день прострочки до фактичного поновлення його на роботі по 98,27 грн.

В апеляційній скарзі виконком Прилуцької міськради просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про поновлення на роботі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на порушення норм процесуального права, т.щ. ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв'язку з досягненням 60-річного віку, ст. 18 Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", а суд неправильно застосував тільки норми КЗпП України, крім того, суд вирішив спір у порядку цивільного судочинства, тоді як спір належало вирішувати у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга виконкому належить до задоволення частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 розпорядженням міського голови міста Прилуки від 7 квітня 2006 року НОМЕР_1 було призначено ІНФОРМАЦІЯ_1 міської ради з збереженням 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування і звільнено з роботи розпорядженням міського голови міста Прилуки від 21 червня 2006 року НОМЕР_2 у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування, ст. 18 Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Таким чином, надані суду документи свідчать, що відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державну службу", ОСОБА_1 перебував на державній службі, яка є публічною службою, і спір щодо його звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування є спором публічним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та     звільнення  з  публічної  служби  є компетенцією

адміністративних судів і повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції не врахував цих обставин і вирішив спір у порядку цивільного судочинства всупереч вимогам Цивільного процесуального кодексу України. За таких обставин суд повинен був закрити провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України та роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд спорів про звільнення з публічної служби.

За таких обставин всі судові рішення суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах місцевого самоврядування, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є незаконними та підлягають скасуванню а провадження у справі слід закрити у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 307, 310 ч.1, 205 ч.1 п.1, 314, 315, 319, Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року, додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2006 року та ухвалу того ж суду від 28 вересня 2006 року про виправлення арифметичної помилки скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди закрити.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.