Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/781/648/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т.В.
Категорія - Зловживання владою або службовим становищем
Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Осєтров В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Осєтрова В.І.,
суддів Борща В.С., Петрової І.М.,
за участю прокурора Агеєва В.М.,
підсудного ОСОБА_3,
захисника - адвоката ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2013 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, мешканця с. Підгайці, Кіровоградського району, Кіровоградської області, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 15 ст. 219 КК України, була направлена прокурору Маловисківського району Кіровоградської області для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в:
- зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичних осіб;
- зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичних осіб, вчиненому повторно;
- зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичних осіб, вчиненому повторно;
- службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки;
- умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили та що спричинило істотну шкоду інтересам юридичної особи;
- закінченому замаху на доведення до банкрутства.
Повертаючи зі стадії судового розгляду дану кримінальну справу на додаткове розслідування за власною ініціативою, суд першої інстанції зазначив, що під час проведення додаткового розслідування була допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового розгляду справи, зокрема органами досудового слідства було пред'явлено неконкретне обвинувачення підсудному ОСОБА_3, що позбавляє його можливості скористатись своїм правом знати в чому його обвинувачують, що свідчить про порушення права останнього на захист.
В своїй апеляції прокурор просить скасувати зазначену постанову суду як незаконну, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду. Свої доводи мотивує тим, що суд вказуючи на неповноту досудового слідства, без будь-яких експертних висновків, надав оцінку доказам, які є в матеріалах справи з приводу доцільності проведення ремонтних робіт покрівлі елеватора Хлібної бази № 78, можливості здійснювати підприємством діяльності щодо надання послуг по зберіганню зерна, збереження робочих місць та виплати заробітної плати, посилаючись лише на показання ОСОБА_3 та свідків, даних ними в судовому засіданні.
Також, суд в односторонньому порядку дійшов висновку щодо відсутності умислу в діях ОСОБА_3 під час підписання актів виконаних робіт з ПП «СпецЗовнішКомплект» за період з серпня по листопад 2008 року. При цьому судом не враховано, що лише в березні 2009 року працівниками КРУ було виявлено факт завишення вартості робіт на суму 163 416,1 грн.
Крім того, висновок суду про доцільність придбання обладнання суд робить на підставі показів ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, за відсутності будь-якого перспективного плану розвитку підприємства.
Разом з цим, судом зроблено висновок про те, що підприємством станом на 01.04.2010 року, тобто на момент прийняття господарським судом рішення про стягнення з Хлібної бази № 78 коштів в сумі 1 041 381,45 грн. на користь ПП «СпецЗовнішКомплект», не мало можливості виконати дане рішення. Проте, як вбачається з матеріалів справи підприємство, під керівництвом ОСОБА_3 після прийняття судом зазначеного рішення укладало інші договори, проводило інші розрахунки: 20.10.2009 року заключає договір підряду по ремонту покрівлі елеватора в с. Злинка, Маловисківського району з ТОВ «Перша будівельна компанія 2006» ще на суму 297 тис. грн. та до 16.03.2010 року розраховується повністю з вказаним підприємством.
Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які в судових дебатах заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Суд першої інстанції правильно вказав в своїй постанові про те, що під час проведення додаткового розслідування була допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового розгляду справи, зокрема:
Висновки обвинувачення про те, що в результаті прямого умислу ОСОБА_3 була завищена вартість виконаних робіт по ремонту покрівлі елеватора на суму 163 416 грн. 10 коп. і що дані дії спричинили тяжкі наслідки підприємству не відповідають обставинам справи. Так, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи ( т.4 а.с. 145-150) № 1069, 1070\23 від 21.09.2012 року завищення вартості робіт на загальну суму 163 461 грн. 10 коп. виникло внаслідок виконання проектно-кошторисної документації ремонту покрівлі елеватора з порушенням Державних будівельних норм з питань будівництва, а саме ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Як вбачається, з договору підряду № 02\06 від 02.06.2008 року проектно-кошторисна документація була виготовлена поручителем і була надана підрядчику до початку виконання робіт по даному договору, тобто, до моменту призначення ОСОБА_3 на посаду директора, тому останній не міг мати умислу на виготовлення проектно-кошторисної документації з застосуванням не тих будівельних норм. Крім того, з матеріалів справи, а саме матеріалів Господарського суду, вбачається, що про стягнення даного боргу і порушення справи по банкрутству містять відомості, що перевищення вартості робіт по ремонту покрівлі елеватора було виявлено в 2009 році, і на ту суму боргові зобов'язання було зменшено, але так як Хлібна база № 78 розрахунки не проводила по них, при розрахунку боргу, що залишився ПП «СпецЗовнішКомплект» дана сума була виключена, тобто, ніяких реальних наслідків для керуючого ОСОБА_3 підприємства не настало взагалі.
При цьому, обвинувачення ОСОБА_3 по даному епізоду є неконкретним, оскільки не зрозуміло яким чином ОСОБА_3, не працюючи на підприємстві на час виготовлення проектно-кошторисної документації, зміг вплинути на її виготовлення та спричинити тяжкі наслідки шляхом завищення вартості виконаних робіт.
Окрім цього, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в результаті його злочинних дій, з прямим умислом, шляхом здійснення закупівлі обладнання по завищеній ринковій ціні на суму 208 060 грн., необхідності закупівлі якого у підприємства, на думку обвинувачення не було, не отримавши дозволу ДАК «Хліб України» на закупівлю, з подальшою передачею даного обладнання іншій юридичній особі на відповідальне зберігання, створивши додаткові фінансові зобов'язання для Хлібної бази № 78.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції з приводу того, що дані висновки обвинувачення не відповідають обставинам справи, добуті з порушенням норм ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.
Обвинувачення вважає, що Хлібна база № 78 не мала необхідності закуповувати вказане обладнання, однак дані твердження є лише припущенням слідчого, так як орган досудового слідства не вивчав та не дослідив перспективи та плани на майбутнє Хлібної бази № 78, які надавалися засновнику ДАК «Хліб України». Саме ДАК «Хліб України» після вивчення наданих перспективних планів Хлібною базою № 78, прийняла рішення про закупівлю даного обладнання, так як дане обладнання переходе у власність ДАК «Хліб України», відповідно до п. 4 Статуту дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 78», де вказано майно, що набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності належить ДАК « Хліб України» на праві власності ( т.1 а.с. 18-26).
Органом досудового слідства, обставини складення перспективних планів Хлібною базою № 78 та надання їх ДАК «Хліб України», процедура їх оцінки і прийняття по ним рішення засновниками, залишилися не дослідженими, так як з матеріалів кримінальної справи, вбачається, що така інформація в ДАК «Хліб України» не витребовувалася, не було встановлено круг посадових осіб ДАК «Хліб України», до компетенції яких входила оцінка і прийняття рішення по даним планам підприємства, дані особи не були опитані.
В зв'язку з цим органом досудового слідства було допущено неповнота дослідження обставин справи по придбанню обладнання.
Апеляційні доводи прокурора з приводу того, що висновок суду про доцільність придбання обладнання суд робить на підставі показів ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, за відсутності будь-якого перспективного плану розвитку підприємства є суперечливими, та в повному обсязі спростовуються наступним:
Так, судом в постанові зазначено, що органом досудового слідства обставини складення перспективних планів Хлібною базою № 78 та надання їх ДАК «Хліб України», процедура їх оцінки і прийняття по ним рішення засновниками, залишилися не дослідженими, така інформація в ДАК «Хліб України» не витребовувалася, не було встановлено круг посадових осіб ДАК «Хліб України», до компетенції яких входила оцінка і прийняття рішення по даним планам підприємства, дані особи не були опитані.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів свідчать про неконкретність пред'явленого підсудному ОСОБА_3 обвинувачення, що безумовно порушує його права знати в чому він обвинувачується та тягне за собою порушення права підсудного на захист, що є безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Колегія суддів визнає необґрунтованими апеляційні доводи прокурора з приводу того, що у суду не було підстав для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, а тому вважає, що підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду не має.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України (1960 року), п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2013 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 15 ст. 219 КК України прокурору Маловисківського району для проведення додаткового розслідування залишити без зміни.
Судді: підписи
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.І. Осєтров