ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.06р.

Справа № 16/143

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ЛесМетПром",                            м. Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",                                    м. Дніпропетровськ 

про стягнення 700 грн. 20 коп.

                                                                                            Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Витюк В.А. - представник, дов. від 18.03.2006р.;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 700 грн. 20 коп. - збитків.

В  обґрунтування позову позивач посилається на те, що 15.06.2005р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист  про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” на користь позивача 53 810 грн. 49 коп.; 27.10.2005р. державний виконавець на підставі виконавчого листа та постанови про стягнення виконавчого збору від 16.09.2005р. направив відповідачу платіжні вимоги про арешт коштів Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” та стягнення зазначеної суми; відповідачем було безпідставно повернені платіжні доручення; в результаті позивач не мав можливості погасити свої зобов’язання за договором поставки від 25.10.2005р., укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпроторгінвест”, таким чином у  позивача з вини відповідача виникла неустойка в розмірі 700 грн. 20 коп.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник   у судове засідання не з’явився.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

За згодою представника позивача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -     

ВСТАНОВИВ:

- Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист від 14.06.2006р. про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” на користь позивача 53 810 грн. 49 коп. - збитків;

- як вбачається із матеріалів справи, державний виконавець направив відповідачу платіжні вимоги від 27.10.2005р. №В10-309 на суму 51 701 грн. 87 коп. про стягнення з боржника - Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Дніпродормостобуд” грошових коштів, що знаходяться на рахунках № 26006050001614 та № 26101050000059;

- відповідачем були повернені зазначені платіжні вимоги на підставі пунктів 2.5,  5.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22 (у реквізиті „Призначення платежу” стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа;

- 25.10.2005р. між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпроторгінвест” (поставщиком) було укладено договір поставки, згідно якого поставщик зобов’язується поставити замовнику до 11 листопада 2005р. будівельні матеріали, а замовник зобов’язується прийняти, оплатити товар; оплата вартості товару здійснюється замовником на умовах передоплати протягом семи днів з моменту підписання договору;

-          04.12.2005р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроторгінвест»було пред’явлено позивачу претензію щодо невиконання умов договору поставки від 25.10.2005р. у частині оплати товару, у зв’язку з чим позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі               700 грн. 20 коп. за порушення строків передоплати; вказану претензію визнано позивачем у повному обсязі, про свідчить повідомлення від 25.12.2005р. про результати розгляду претензії;

-          03.02.2006р. між позивачем (поставщиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпроторгінвест” (покупцем) було укладено угоду про відступний, згідно якої поставщик передає у власність покупця стіл офісний (надалі –майно) у якості відступного за заподіяні збитки у сумі 700 грн. 20 коп., а покупець зобов’язується прийняти це майно; після прийняття покупцем майна припиняються зобов’язання поставщика по сплаті  збитків у сумі 700 грн. 20 коп., завданих порушенням строку оплати вартості поставленого товару за договором поставки від 25.10.2005р.;

-          згідно накладної від 11.02.2006р. №5 позивачем було передано   Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпроторгінвест” майно, зазначене в угоді про відступний;

-          згідно із  статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання);

-          пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків;

позивач вважає, що повернувши платіжні вимоги, виставлені Жовтневим відділом Державної виконавчої служби, відповідач заподіяв позивачу збитки у сумі 700 грн. 20 коп.

-          Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача виходячи з наступного:

          - згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку;

          - відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки;           - отже, оскільки  між сторонами відсутні зобов’язальні правовідносини, суд не вбачає настання правових наслідків, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у вигляді відшкодування збитків;

          - також суд звертає увагу на те, що позивач неправомірно посилається на пункт 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»та пункт 2.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004р. №22, оскільки згідно з пунктом 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ, а пункт 2.5  Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює, що відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу) покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача);

- отже, виходячи з аналізу зазначених норм, суд доходить висновку про відсутність у відповідача відповідальності перед позивачем за заподіяні збитки, оскільки банк несе відповідальність за заподіяну шкоду, яка випливає із позадоговірних відносин; і цю відповідальність  він несе перед отримувачем коштів, яким є у даному випадку Жовтневий відділ Державної виконавчої служби;

          Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка  завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини;

-                    отже, необхідними умовами настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність шкоди, протиправність поведінки боржника, причинний зв’язок між ними, а також вина боржника;

-          як вбачається з матеріалів справи у платіжних вимогах від 27.10.2005р. №В10-309  призначення платежу містить  найменування виконавчих документів (виконавчий лист та постанова державного виконавця) та дати їх видачі;

-          тому суд доходить висновку про необґрунтованість повернення відповідачем зазначених платіжних вимог;

-          проте, позивачем не доведена наявність заподіяної йому шкоди, оскільки штрафні санкції, зазначені у претензії від 04.12.2005р., позивачем не сплачені (в угоді про відступний зазначені збитки), а також не вбачається вина відповідача, оскільки не вбачається, що оплата за договором поставки від 25.10.2005р. залежала тільки від стягнення за виконавчим листом від 15.06.2005р., а також не вбачається, що на рахунках боржника –Закритого акціонерного товариства “Корпорації “Дніпродормостобуд” було достатньо коштів на перерахування за платіжними вимогами від 27.10.2005р. №В10-309;  

-          таким чином, при наявності протиправної поведінки відповідача відсутні інші складові необхідних умов настання цивільної відповідальності за заподіяння шкоди;

- отже, позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

          З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання рішення,оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України

СУДДЯ        .Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„ 04 „ липня   2006р.