Справа № 22-а-453 Категорія 36

Головуючий у І інстанції: Риков В.В. Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.

ПОСТАНОВА іменем України

30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Ведмедь Н.І.,

суддів - Смирнової Т.В., Ільченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

в присутності осіб, які приймають участь в справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою прокурора Сумської області

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2006 року

в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до прокурора Сумської області про визнання незаконною бездіяльності прокурора Сумської області щодо невиконання постанов Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року та від 06 травня 2006 року, -

встановила:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 14 червня 2006 року звернулись до суду з адміністративним позовом, в якому просили визнати незаконною бездіяльність прокурора Сумської області щодо невиконання постанов Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року та від 06 травня 2006 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вказаними постановами прокуратура була зобов'язана провести додаткові перевірки за матеріалами справи, але й до цього часу належним чином вони не проведені.

В апеляційній скарзі прокурор Сумської області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2006 року, якою визнана незаконною бездіяльність прокурора Сумської області щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року та постанови Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2006 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити Вказує, що органами прокуратури судові рішення виконані, за результатами проведених додаткових перевірок прийняті відповідні процесуальні рішення, про що позивачі були повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Ковпаківського району м. Суми із заявою про проведення перевірки та порушення кримінальної справи з приводу наявності в матеріалах кримінальної справи № 19512 двох протоколів накладення арешту на його майно - автомобіль, у змісті яких є розбіжності. В зв'язку з чим вважав, що один з протоколів підроблений.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача постановою старшого помічника прокурора Ковпаківського району м. Суми від 27 травня 2005 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину. В цей же день ОСОБА_3 отримав дану постанову, і, не погодившись з її змістом, оскаржив до Зарічного районного суду м. Суми з мотивів наявних порушень ст.ст. 2, 22 КПК України та необґрунтованості.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2005 року постанову старшого помічника прокурора Ковпаківського району м. Суми від 27 травня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано, матеріали перевірки НОМЕР_1 направлено в прокуратуру Ковпаківського району м. Суми для проведення додаткової перевірки. Зазначена постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалась.

У встановлені законом строки прокуратурою Ковпаківського районного суду м. Суми була проведена додаткова перевірка, за наслідками якої 23 серпня 2005 року помічник прокурора Ковпаківського району м. Суми ухвалив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку позивач також оскаржив до Зарічного районного суду м. Суми, умотивовуючи свої вимоги тим, що зазначене рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийняте передчасно, перевірка проведена поверхово, неповно і формально.

За результатами розгляду цієї скарги постановою від 29 грудня 2005 року, яка в апеляційному порядку не оскаржувалась, Зарічний районний суд м. Суми скасував вказану постанову помічника прокурора.

У встановлені законом строки прокуратурою Ковпаківського району м. Суми знову була проведена додаткова перевірка, за наслідками якої 26 грудня 2006 року помічник прокурора Ковпаківського району м. Суми виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку позивач також оскаржив до Зарічного районного суду м. Суми, і постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року скасовано цю постанову помічника прокурора Ковпаківського району м. Суми від 26 грудня 2006 року.

13 березня 2006 року позивачі звернулись до прокурора Сумської області із заявою, в якій просили порушити кримінальну справу за фактом притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

Постановою старшого помічника прокурора Ковпаківського району м. Суми від 06 квітня 2006 року в порушенні кримінальної справи за наслідками перевірки заяви позивачів відмовлено за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину.

Позивачі оскаржили зазначену постанову до Зарічного районного суду м. Суми, обгрунтувавши вимоги тим, що перевірка за заявою взагалі не проводилась, не опитані всі причетні до розслідування справи особи, не надана оцінка всім фактичним обставинам справи.

Зарічний районний суд м. Суми скасував постанову старшого помічника прокурора Ковпаківського району м. Суми від 06 квітня 2006 року постановою від 06 травня 2006 року.

Зарічний районний суд м. Суми, ухвалюючи відповідні постанови від 13 липня 2005 року, від 29 грудня 2005 року, від 10 квітня 2006 року та від 06 травня 2006 року, діяв у межах вимог ст.ст. 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, орієнтував прокурора у здійсненні належних дій щодо щодо усунення відповідних недоліків у процедурних питаннях розгляду заяв позивачів по суті.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги заперечення проти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в задоволенні їх позовних вимог з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно бездіяльності прокурора Сумської області, а саме: невиконання постанов Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року та від 06 травня 2006 року, є помилковим внаслідок того, що судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

З огляду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Сумської області та прокурора Сумської області Горбаня О.П. про бездіяльність, мотивуючи це тим, що він звернувся на особистому прийомі прокурора Сумської області з заявами від 28 квітня 2006 року про викрадення його автомобіля та зникнення його заяви від 13 березня 2006 року, де просив зобов'язати Ковпаківську районну прокуратуру м. Суми виконати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року в установлений законом строк.

В спільному адміністративному позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14 червня 2006 року (а.с. 14) пред'явили аналогічні вимоги та посилались при цьому на те, що постанова Зарічного районного суду від 06 травня 2006 року не виконана, оскільки прокуратура умисно ухиляється від виконання судових рішень.

Проте, з наданих представниками відповідача матеріалів наглядових проваджень вбачається, що 28 квітня 2006 року ОСОБА_3 дійсно звернувся на особистому прийомі прокурора області з заявами по факту крадіжки його автомобіля та зникнення заяви від 13 березня  2006  року  і  просив  прокурора  Сумської  області  вжити  заходів  в  зв'язку  з порушенням норм Закону України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" апеляційним судом Сумської області.

11 квітня 2006 року за НОМЕР_2 та 24 травня 2006 року за НОМЕР_3 прокуратурою Сумської області позивачам на їх звернення надані письмові відповіді згідно діючого законодавства. Цей факт позивачі при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не заперечували.

Крім того, доводи позивачів, що постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2006 року та від 06 травня 2006 року не виконуються, є безпідставними, оскільки з матеріалів наглядових проваджень та матеріалів справи вбачається, що прокуратурою області проводилися міри про проведення додаткових перевірок, про що зазначалось в постановах від 10 квітня 2004 року та 06 травня 2006 року, і в результаті таких перевірок 21 червня 2006 року позивачам повторно відмовлено в порушенні кримінальних справ на підставі ч.2 ст.6 КПК України, тобто за відсутністю в діях працівників Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України Сумської області складу злочину.

Вказану постанову Ковпаківської районної прокуратури м. Суми позивачі до теперешнього часу в установленому законом порядку не оскаржили.

Вимоги позивачів щодо оскарження інших дій органів прокуратури повинні бути заявлені в порядку кримінального судочинства, а тому, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин та досліджених доказів, враховуючи заявлені позивачами вимоги, колегія суддів вважає, що в діях прокуратури Сумської області та особисто прокурора бездіяльності не вбачається.

Суд першої інстанції в постанові послався на Резолюцію (77)31 Комітету Міністрів Ради Європи від 28 вересня 1977 року «Про захист особи відносно актів адміністративних органів», а зазначених обставин не врахував і не дослідив вказані докази, що надані прокуратурою області, а тому зробив невірний висновок щодо незаконної бездіяльності прокурора Сумської області, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.198 ч. З, ст. 202 ч. З, ст.205 ч.2, ст.207 КАС України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Сумської області задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2006 року в даній справі скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.

Постанова набрала законної сили, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з моменту її проголошення безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.