Справа № 22-Ц-1635    2006р.                                        Головуючий у 1-й інстанції     Таран С.А.

Категорія 19                                                                  Суддя-доповідач                           Смирнова Т.В.

УХВАЛА

іменем України

30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_1, його

представника ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3, її представника

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15 234 грн. 68 коп. матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля, 340 грн. на відшкодування витрат по проведенню товарознавчого дослідження, 331 грн. 36 коп. за проведення автотехнічної експертизи, 1000 грн. моральної шкоди, а також 160 оплаченого при зверненні до суду держмита.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 12 709 грн. 58 коп. матеріальних збитків за пошкодження автомобіля та 10 00 грн. моральної шкоди, та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог.

Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправомірно прийняв до уваги лише докази, надані позивачем, і залишив без уваги доказі, надані відповідачем, та не надав належної оцінки об'єктивним, на погляд апелянта, доказам, зібраним у справі: даним огляду місця події, даним додаткової судової автотехнічної експертизи.

Судом першої інстанції було встановлено, що 29 червня 2005 року біля 23 години в м. суми на перехресті вулиць Кооперативна - Горького сталося зіткнення автомобіля АУДІ-80 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ЗАЗ-ДЕУ під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого вказані автомобілі були пошкоджені.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ДТП сталося з вини ОСОБА_1, який допустив порушення п. 16.12. Правил дорожнього руху, й його вина підтверджується зібраними в справі доказами: поясненнями третьої особи, показаннями свідків, висновком судової автотехнічної експертизи, висновком додаткової судової автотехнічної експертизи. Приймаючи до уваги, що шкода заподіяна з вини відповідача ОСОБА_1, суд задовольнив позов ОСОБА_3 і відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали доводи скарги, заперечення проти скарги позивачки ОСОБА_3 та її представника, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються зібраними у справі доказами, і суд першої інстанції надав вірну оцінку цим доказам, а тому у колегії суддів немає підстав не погоджуватись з висновками суду першої інстанції.

Так, з показань свідків та висновків автотехнічних експертиз вбачається, що саме водієм автомобіля АУДІ ОСОБА_1 було допущено порушення Правил дорожнього руху, в результаті чого сталося ДТП.

Обидва експерти, прийшли до висновків, що з технічної точки зору, пояснення водія ОСОБА_5 відносно руху автомобіля є технічно можливими, в діях водія ОСОБА_5 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається (ах. 91, 150).

Свідчення водія ОСОБА_1 в частині швидкості автомобілів та місця знаходження  транспортних  засобів,   визнані  обома  експертизами  технічно неможливими і такими, що мають значні протиріччя з технічної точки зору. (а.с. 90-91, 150)

За таких підстав, обидва експерти дійшли висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху і наявність причинного зв'язку між його діями і виникненням ДТП.

Доводи апелянта стосовно необ'єктивності та сумнівності досліджень експертів і висновків експертизи колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки обидва експерти не є зацікавленими в результатах розгляду справи особами, а експерт Крекотень С.В. також давав свої пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції і підтримав раніше наданий висновок експертизи.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта стосовно неприйняття судом до уваги показань свідків з боку ОСОБА_1, оскільки показання свідків є суперечливими, І спростовуються іншими зібраними у справі доказами.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_6, як пасажира автомобіля АУДІ, оскільки даний свідок не допитувався під час розгляду матеріалів перевірки по факту ДТП, а відповідач ОСОБА_1 не заявляв про даного свідка ні під час подачі позову, ні в заяві про виклик і допит свідків, і тільки вже під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 заявив про допит даного свідка і свідок дав пояснення на користь ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В даному випадку ОСОБА_1 не спростував доказів, які врахував суду першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, порушення процесуального або матеріального закону відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, вірно визначився в спірних правовідносинах, надав правильну оцінку доказам по справі та правильно вирішив спір, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.