ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23.06.06р. | Справа № А38/125 |
12-42 год.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" м.Дніпропетровськ
до відповідача: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
третя особа на стороні
відповідача: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Бичков В.В., Анцупова С.В. дор. в справі
від відповідача: Прошакова М.В.
від 3-ої особи: Жаворонков С.М., Мороз С.П.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" (далі –ТОВ "Агрокосм", Товариство) просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002142304/2 від 20 березня 2006р., винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська (далі – ДПІ у Бабушкінському районі).
Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що ДПІ неправомірно донараховано податок на додану вартість за реалізацію товару (борошно, мило, шрот, олію) фізичним особам та СГД - приватним підприємцям за цінами, нижчими звичайних цін на такі ж товари, що були реалізовані юридичним особам, оскільки така реалізація здійснювалась за звичайними цінами. Крім того, в податковому повідомленні-рішенні відповідач посилається на порушену норму податкового закону —п.4.1. ст.4 Закону про ПДВ. Але в п.п.2.5.1, п.2.5. Акту перевірки зазначено, що порушення п.4.1. Закону про ПДВ викликані порушенням, зазначеним у п.3.10. Акту, яке стосується дотримання вимог та норм з регулювання обігу готівки. Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 11.03.2006 р. № 5965/10/25-008 встановлено, що позивачем дотримані вимоги законодавства щодо скасування помилково проведених через РРО сум та частково скасоване податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 2008004,91 грн. Тому зазначення у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні норми закону, яку позивач не порушував, є неправомірним.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що в порушення п.п.1.20.5. п.1.20. ст.1, п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7, п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону про прибуток та п.4.1 і п.4.2. статті 4 Закону про ПДВ позивач реалізував товари (борошно, мило, шрот, олію) фізичним особам та СГД - приватним підприємцям за цінами, нижчими звичайних цін на такі ж товари, що були реалізовані юридичним особам, внаслідок чого був занижений валовий дохід підприємства та податкове зобов'язання з ПДВ.
До справи в якості третьої особи залучено державну податкову інспекцію у Жовтневому районі, яка здійснювала перевірку позивача, готувала акт перевірки, та встановлювала порушення, викладені в акті перевірки.
Третя особа вважає що ДПІ правомірно застосовано при збільшенні відповідачем валового доходу, зв'язаного з застосуванням рівня звичайних цін, - способу співставлення договорів, укладеними з непов'язаними особами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Агрокосм" за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р., за результатами якої 28.11.2005 р. складений акт № 120-23/323/24229322.
Згідно висновків даною перевіркою встановлено:
"В наслідок порушення, викладеного в п.3.10 даного акту, встановлено порушення п.4.1
та п 4.5 статті 4 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-Вр (далі - Закон № 168), що призвело до заниження податкових зобов'язань за:
Липень 2004 року - на 463636,64 грн.
серпень 2004 року - на З 3195,95 грн.
вересень 2004 року-на 12875,42 грн.
жовтень 2004 року-на 17178,10 грн.
Листопад 2004 року-на 83963.02 грн.
Грудень 2004 року-на 24068,30 грн.
Січень 2005 року - на 29398,53 грн.
лютий 2005 року - на 19503,90 грн.
Березень 2005 року-на 182815,62 грн.
Квітень 2005 року - на 55357.73 грн.
Травень 2005 року - на 33377,45 грн.
Червень 2005 року - на 42821,73 грн."
На підставі вищевказаного акту перевірки, з урахуванням застосованої позивачем процедури адміністративного оскарження, передбаченої п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., ДПІ у Бабушкінському районі винесене податкове повідомлення-рішення № 0002142304/2 від 20 березня 2006р., яким застосовано до позивача 44 922,55 грн., у т. ч. 29 948,37 грн. - податкове зобов'язання з податку на прибуток, 14 974,18 грн. - штрафні санкції.
Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними вищевказаних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного:
Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону № 168 База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Згідно пункту 4.2. статті 4 Закону № 168 у разі поставки товарів (робіт, послуг)
суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база
оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні
ціни.
Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується сторонами при веденні господарської діяльності ТОВ "Агрокосм" здійснювало продаж товарів фізичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності (приватним підприємцям) - фізичним особам за цінами, нижче цін продажу цього ж товару юридичним особам.
Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/04-ВР від 28.12.94 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон про прибуток) валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про прибуток доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Згідно п.п.7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону про прибуток положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Пунктом 10.1. статті 10 Закону про прибуток визначено, що прибуток підприємств оподатковується податком по ставці 25% до об'єкта оподаткування.
Згідно п.1.11. ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від
22.05.2003 р. № 889-ІУ (з внесеними змінами і доповненнями) під терміном "особа"
розуміється фізична особа... При цьому п.п.2.1.1. п.2.1. ст.1 Закону про прибуток визначено, що платник податків з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність направлену на отримання прибутку як на території України так і за її межами.
ДПІ обґрунтовано дійшло до висновку, що оскільки фізичні особи та СГД –приватні підприємці не є особами, які сплачують податок на прибуток підприємств у відповідності з Законом про прибуток, то на операції ТОВ "Агрокосм" з фізичними особами та СГД - приватними підприємцями розповсюджується дія п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 вказаного Закону.
Згідно п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону про прибуток якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Помилковим є посилання в акті перевірки і в спірному повідомленні-рішенні на п.п.1.20.5 п.1.20. ст.1 Закону про прибуток, оскільки мова в цьому підпункті йдеться про ціни на товари (роботи, послуги), "…які підлягають державному регулюванню згідно із законодавством", що у спірних обставинах не мало місця.
Так, в акті перевірки при посиланні на п.п.1.20.5 п.1.20. ст.1 Закону про прибуток фактично наводиться зміст п.п.1.20.5і п.1.20.ст.1 Закону про прибуток.
Відповідно до п.п.1.20.5-1 п.1.20. ст.1 Закону про прибуток якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.
Підпунктом 1.20.2. пункту 1.20 статті 1 Закону про прибуток передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.
Як вбачається з акту перевірки, ДПІ фактично використана норма п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону про прибуток та зроблене порівняння цін аналогічних товарів, які були
реалізовані юридичним та фізичним особам.
ДПІ проаналізовані вибірково укладені позивачем договори укладені з юридичними та фізичними та СГД - приватними підприємцями.
Як вбачається з додатку № 8 до акту перевірки вищевказані особи не знаходяться у співставних умовах: не співпадають обсяги продажу товару юридичним та фізичним особам, умови оплати та ін. Якщо ж порівнювати договори на ідентичні товари, які укладені підприємством з фізичними особами та СГД - приватними підприємцями, то продаж товарів здійснюється за однаковими цінами.
Крім того, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 190 ГК України встановлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Відповідно до п.п.1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону про прибуток обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що відповідачем не доведено, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни і позивачем порушено будь-які норми чинного законодавства щодо ціноутворення.
Так, підприємство цілком правомірно застосовує звичайні ціни до продажу
товарів фізичним особам та СГД - приватним підприємцям, тому встановлення порушення п.4.1 та п.4.2 ст.4 Закону № 168 донарахування податку на додану вартість є безпідставним.
Помилковим є зазначення в акті перевірки того, що порушення п.4.1. Закону про ПДВ викликані порушенням, зазначеним у п.3.10. Акту, оскільки даний пункт стосується дотримання вимог та норм з регулювання обігу готівки.
Згідно п.п.1.20.10. п.1.20 ст.1 Закону про прибуток донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Необґрунтованим є ствердження позивача щодо необхідності застосування непрямих методів для розрахунку податкового зобов'язання , оскільки відповідно до п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону № 2181 при визначенні податкових зобов'язань застосовуються непрямі методи, коли неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів.
Таким чином, в даному випадку підстави для застосування непрямих методів з метою визначення податкового зобов'язання у відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 160-163 КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002142304/2 від 20 березня 2006р., винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська
Стягнути з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (49061, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 25, ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" (49033, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 122, п/р 26009132205001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 24229322) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Дата підписання постанови 03.07.06 р.