Справа №22-ц-1569 2006 р.                                   Головуючий у 1 інстанції - Комлєва B.C.

Категорія 5                                                                Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

УХВАЛА іменем     України

29 листопада 2006 року                                                                               м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

при секретарі - Назаровій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 22 вересня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

У липні 2006 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що майно, яке належить їм на праві власності зі згоди відповідачів було перевезене на зберігання до майстерні останніх, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Добровільно повернути спірне майно ОСОБА_5 й ОСОБА_1 відмовляються.

Просили витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 й ОСОБА_1 спірне майно, а всього на загальну суму 29185 грн.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 22 вересня 2006 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановлено витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5, ОСОБА_1 і передати ОСОБА_3, ОСОБА_4 майно, яке являється їх особистою власністю і знаходиться в їх господарстві АДРЕСА_1, а саме: електродвигун б/в, 18 квт, 380 В, 3000 об/хв., вартістю 500 грн.; електродвигун б/в, 18 квт, 380 В, 1500 об/хв., (на лапах) вартістю 500 грн.; двері броньовані, вартістю 500 грн.; ємкість металева 5 м³ (квадратна), вартістю 500 грн.; заточний верстат з тумбою, 2,2 квт, 380В, вартістю 500 грн.; б/в задній міст до автомобіля ГАЗ-53, вартістю 500 грн.; б/в передній міст до автомобіля ГАЗ-53, вартістю 500 грн.; ДКУ (подрібнювач зерна) у зборі, 18 квт, 380 В, вартістю 5000 грн.; верстат токарно-гвинтовий, вартістю 720 грн.; плуг ПЛН-3-35 саморобний, вартістю 1000 грн. та інше, а всього 66 найменувань речей на загальну суму 23595 грн.

В разі відсутності вказаного майна постановлено стягнути його вартість в грошовому вираженні.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що вказане вище майно належить позивачам.

Втім з таким рішенням погодитися неможливо, оскільки воно грунтується на поверховому з'ясуванні фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 387 ЦК України право на витребування майна від особи, яка незаконно заволоділа ним, належить саме власнику.

Звідси слідує, що титульне право на таке майно останнього для задоволення його вимог повинно підтверджуватися належними засобами доказування.

За відсутності відповідних правовстановлюючих документів і при виникненні спору щодо права власності на це майно, - віндикаційний позов до вирішення останнього питання не може бути задоволений.

У даному ж випадку на переважну частину майна позивачі не надали згаданих вище документів, а відповідачі не погоджуються з належністю їм спірного майна.

Крім того, у суді апеляційної інстанції позивачі заявили про те, що участь працею і коштами у придбанні значної частини спірного майна приймали дружина ОСОБА_3 -ОСОБА_7 та їхній брат ОСОБА_8, які поряд з цим були і членами фермерського господарства.

Вказали вони й на те, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 теж заявляє свої права на спірне майно.

Зазначені обставини не були враховані судом, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення спору, і свідчать про те, що суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких умов рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 22 вересня 2006 року року в даній справі скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців