Справа № 11 а - 496- 2006                                             Головуючий у 1 інстанції - Товстика LB.

Категорія : ст. 391 КК України                                Доповідач - Збитковська Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року

Колегія суддів судовоі палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді Омельяненка В.І.

Суддів - Збитковськоі Т. І., Коробова O.K.

За участю прокурора- Бернадської СП.

Засудженого - ОСОБА_1

Захисника- адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сарненського районного суду від 14 вересня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий Рівненським міським судом 25.05.2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі; 16.07.2004 року за ч. 2 ст. 309 , ч. 4 ст. 70 КК України на два роки позбавлення волі,  засуджений за ст. 391 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків призначене - один рік і п,ять днів позбавлення волі.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що відбуваючи покарання у виді позбавлення волі за вироком Рівненського міського суду від 16.07.2004 року у Катеринівській виправній колонії № 46 ДЦУ ПВП України в Рівненській області, систематично порушував встановлений режим утримання та розпорядок дня, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та піддавався стягненням, в тому числі 11.07.2005 року - поміщенням до приміщення камерного типу строком на один місяць.

Після звільнення з ПКТ вчинив злісну непокору вимогам адміністрації установи, відмовившись від виконання стягнення у виді позачергового чергування по прибиранню території.

В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікації своїх дій та вини у скоєному, вважає призначенне покарання надто суворим і просить його пом,якшити.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, доводи захисника - адвоката ОСОБА_2, думку прокурора щодо залишення вироку без зміни, останнє слово, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції засудженого, колегія суддів важає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції стосовно доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на сукупності зібраних в ній доказів, яким судом дана повна і всебічна оцінка.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 391 КК України є вірною і в апеляції засудженим не оспорюється.

При обранні міри покарання засудженому суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, які пом,якшують і обтяжують покарання і призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене законом за вчинений ним злочин.                                                                                                                                                                 Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд правомірно приєднав до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду від 16.07.2004 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_1 один рік і п,ять днів.

Підстав для подальшого пом,якшення покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сарненського районного суду від 14.09.2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 -без задоволення.