ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

                       ОСОБА_1

на                    ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2006р. та

                       постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р.

у справі          №37/441-05

за позовом     Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до                      Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод

                        ім.С.Орджонікідзе”

про                        стягнення 208 379,03 грн.,

за скаргою            Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

на дії                     Державної виконавчої служби Харківської області,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Кадєєв К.М. (копія довіреності у справі),

від ДВС Харківської області: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2006р. (суддя Доленчук Д.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р. (головуючий, суддя Гагін М.В., судді Барбашова С.В., Шевель О.В.), відмовлено у задоволенні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. на дії ДВС Харківської області, в якій позивач просив визнати незаконною дію ДВС Харківської області, виражену у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. у справі №37/441-05 до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника, та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження №173/2-2 від 25.04.2006р.

При цьому суди двох інстанцій  керувалися п.8 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  та виходили з такого.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2006р. у справі №37/441-05 присуджено до стягнення з ВАТ “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” на користь СПД ОСОБА_1. основної суми заборгованості у розмірі 185 787,0 грн., пені у розмірі 17 018,42 грн., 3% річних у розмірі 5 573,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 200,32 грн. та судові витрати.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ від 03.03.2006р.

Постановою №173/2 від 14.03.2006р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №37/441-05, виданого 03.03.2006р. господарським судом Харківської області (а.с.125).

Постановою №173/2-2 від 25.04.2006р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області  зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №37/441-05, виданого 03.03.2006р. господарським судом Харківської області, до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника. Постанова винесена на підставі п.8 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”  з посиланням на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2005р. у справі №Б-39/41-05 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ВАТ “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” (а.с.116, 134).

Суди двох інстанцій дійшли висновку про те, що скарга позивача на дії органу  державної виконавчої служби не підлягає задоволенню, оскільки ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” містить перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема, такою обставиною у пункті 8 названої статті визначено порушення судом провадження у справі про банкротство боржника.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України  з касаційною скаргою, в якій просить  скасувати  вказані судові акти  та передати справу на новий розгляд суду першої інстанції.

У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами двох інстанцій ст.ст.1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.8 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Скаржник вважає, що виконавче провадження у частині стягнення боргу, по якому позивач є поточним кредитором, не підлягає припиненню.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, ще не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою №173/2-2 від 25.04.2006р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі №37/441-05   зупинено на підставі п.8 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” з посиланням на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2005р. у справі №Б-39/41-05  порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про правомірність прийняття державним виконавцем вказаної постанови з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України “Про виконавче провадження”. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, однією з обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження є порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Вказана норма визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо зупинення виконавчого провадження при наявності зазначеної обставини -порушення справи про банкрутство боржника. 

Обов'язок зупиняти виконавче провадження у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкротство боржника, ст.34 названого вище Закону не ставить в залежність від таких обставин як час виникнення боргу, чи/або  введення  мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі,  колегією суддів не беруться до уваги, оскільки з огляду на викладене вище вони не впливають на правильний висновок судів про відсутність підстав для задоволення скарги позивача.

За таких обставин, оскаржувані судові акти у даній справі, є такими, що прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, і підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹- 111¹¹ ГПК України, колегія суддів        

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р. у справі №37/441-05  - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій