Справа № 22-ц-1538                                        Головуючий у 1 -й інстанції     Аршук Т.М,

Категорія   19                                                     Суддя-доповідач     Ільченко   О.Ю.

УХВАЛА іменем   України

28 листопада     2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого -  Смирнової Т.В.,

суддів -                    Ільченко О.Ю., Данильченко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання -     Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі :     представників

відповідача та третьої особи

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду

цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Конотопського   міськрайонного суду від 18 вересня   2006 року

в справі за позовом    ОСОБА_1 до Конотопського виправного центру № 130, третя особа - Управління Державного   департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області про стягнення боргу установи за невиплачені кошти на відрядження в сумі 131,6 грн. та невиплачену заробітну плату    за прогули по вині адміністрації установи в сумі 420 грн.     та відшкодування моральної та матеріальної шкоди в сумі 500 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

27 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовував тим, що з 11.05.2005 року він працював в Конотопському ВЦ-130 на посаді головного інженера , а 29.12.2005р. ним була подана заява про звільнення за згодою сторін. З 10.01.2006 року він не став виходити на роботу. У зв'язку з незвільненням, він був вимушений звернутися з заявою до прокурора , після чого в УДДУПВП у Сумській області був виданий наказ від 23.01.2006 року про його звільнення з 20.01.2006 року за власним бажанням, однак трудову книжку йому було вручено тільки 31.01.2006 року, а остаточний розрахунок проведено 07.04.2006 року. Крім того, борг по виплаті коштів за відрядження , на день звільнення, складав в сумі 168.58 грн., тому просив стягнути з КВЦ -130 ці кошти та невиплачену заробітну плату по вині адміністрації в сумі 556,16 грн, кошти за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1825 грн., на відшкодування моральної шкоди - 500 грн. і судових витрат в сумі 300 грн. та зробити необхідні відрахування  до Пенсійного фонду ( а.с. 67).

Рішенням суду позовні вимоги  ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Конотопського виправного центру № 130  на користь ОСОБА_1 118 грн. 58 коп. боргу установи за невиплачені кошти по відрядженню .

Вирішено питання по сплаті держмита на користь держави та на користь ТУ ДСА в Сумській області витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі або справу надіслати на новий розгляд, при цьому посилається на неповне з'ясування обставин справи.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню    з надісланням    справи    на новий    розгляд до суду 1 інстанції , виходячи зі слідуючого.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що позивач був прийнятий на посаду головного інженера Конотопського виправного центру - 130 , по вільному найму , що підтверджується копією наказу про призначення ( а.с. 43).

А із документів, наданих представником відповідача в суді апеляційної інстанції, вбачається, що за місцем знаходження відповідача знаходиться інша юридична особа : Державне підприємство Конотопського виправного центру № 130, куди фактично і був прийнятий на роботу позивач, який не відносився до осіб внутрішньої служби, і кошти він отримував від діяльності державного підприємства, а не з коштів Конотопського виправного центру № 130.

Зазначене підтверджується штатним розкладом Конотопського виправного центру.

Ч. 2 п. 6.5 Статуту державного підприємства КВЦ -130 передбачено , що трудові відносини працівників ( крім директора та осіб як мають спеціальні звання рядового і начальницького звання) визначаються законодавством України про працю, а відповідно до ст. З цього Статуту підприємство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банків , печатку зі своїм найменуванням і воно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, тобто може бути стороною по справі.

На порушення вимог ст. 33 ЦПК України, суд 1 інстанції не з'ясував питання щодо сторони , яка може бути належним відповідачем по справі і не притягнув в якості   співвідповідача ДП КВЦ-130.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За викладених обставин колегія суддів вважає , що не притягнення до справи належного відповідача є підставою для скасування постановленого судового рішення та направлення справи на новий розгляд до Конотопського міськрайонного суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 п. 5 ч. 1,   311, 313-315    ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Скасувати    рішення Конотопського    міськрайонного   суду від 18 вересня 2006 року, а справу надіслати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі

СУДУ-

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді