Справа №2-1548/08

            Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     4 серпня 2008 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді                        Якухно О.М.

з секретарем                                   Каленською Н.В.

з участю

позивача                                         ОСОБА_1

представника позивача                   ОСОБА_2

представника відповідача           Пономаренка Т.М.,           

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 1305,15 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 5000 грн. мотивуючи тим, що він з 30.12.05 по 21.07.08 працював у відповідача і був звільнений по п.1 ст.40 КЗпП. Трудову книжку та копію наказу про звільнення йому не видали, а в порушення п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок направили її поштою без його письмової заяви. Отримав він їх тільки 15.05.08, оскільки вони були направлені в м.Іллічівськ, звідти в м.Чернигів, а вже останні направили йому. За час затримки у видачі трудової книжки йому повинні виплатити середній заробіток в сумі 1305,15 грн.. У зв'язку із викладеним він не міг майже місяць стати на облік у центрі зайнятості і отримати виплату, що призвело до його моральних переживань, які він оцінює в 5000 грн.. Йому не було за що годувати сім'ю, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав і пояснив, що він працював на посту в Олевському районі і 18.04.08 йому оголосили про звільнення. Яким чином і коли забрати трудову книжку, йому не сказали. Після звільнення він зателефонував до відповідача щодо отримання трудової книжки, але йому повідомили, що її вже вислали поштою. Через деякий час він знову телефонував у відділ кадрів і йому сказали чекати. Отримав він її 15.05.08 з м.Чернигіва. За цей час він не міг отримувати кошти по безробіттю та годувати сім'ю, внаслідок чого з дружиною були сварки.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечує в задоволенні позову мотивуючи тим, що позивач сам не вживав заходів для отримання трудової книжки. Причину направлення трудової книжки поштою і по іншому адресу, пояснити не зміг, зазначивши, що у відповідача не було контактних даних позивача - номеру телефону, щоб з ним зв'язатися.

Дослідивши докази суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач працював інспектором відділу "Виступовичі" державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" з 30.12.05 по 21.04.08 і був звільнений за п.1 ст.40 КЗпП, що сторонами не заперечується і підтверджується наданими копіями трудової книжки, заяви про прийняття на роботу та наказу про звільнення від 18.04.08.

Відповідно до ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Порядок видачі трудових книжок, відповідно до ч.5 ст.48 КЗпП врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 "Про трудові книжки працівників" та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення № 110 від 17.08.93.

Згідно п.4.2 вказаної Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно табеля обліку робочого часу за квітень 2008 року в день звільнення позивач не працював і з його пояснень заяв про направлення трудової книжки поштою не подавав.

З наданих позивачем копій конвертів вбачається, що трудова книжка з наказом про звільнення були направлені  в південне територіальне відділення СМАП м.Іллічівськ, з якого переправлені в північне відділення СМАП м.Чернигів і вже останні надіслали їх позивачу, який  отримав лист 15.05.08.  

Посилання представника на те, що позивач не залишив засобів контакту з ним, а саме номеру телефону, суд не бере до уваги, оскільки адреса проживання позивача була відома (вказана в заяві про прийняття на роботу), а повідомлення по телефону законодавством не передбачено. Також, представником відповідача не надано обґрунтування щодо необхідності направлення трудової книжки в інше територіальне відділення СМАП.

Представником відповідача не надано доказів, щодо подачі відповідної письмової заяви позивачем та надіслання останньому поштового повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач сам підтвердив, що 21.04.08, тобто в день звільнення, по пошті була направлена трудова книжка, а не повідомлення.

На підставі викладеного вбачається вина відповідача у затримці по її видачі.

Відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП та п.4.1 Інструкції у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок середнього заробітку проводиться у відповідності до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМ України від 8.02.95 № 100, і становить : 1391,5+1871,38:60х24 (дні затримки у видачі трудової книжки)=1305,15 грн..

Відповідно до ст.237¹ КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як видно з трудової книжки позивач тільки після її отримання зміг стати на облік в Овруцький районний центр зайнятості і отримувати допомогу по безробіттю, що підтверджує його пояснення про необхідність вжиття додаткових заходів для матеріального забезпечення сім'ї, що в свою чергу призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок порушення його законних прав.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з тривалості  та глибини душевних страждань, часу вимушених змін у життєвих стосунках позивачів, відсутності у позивача доказів про заподіяння даної шкоди на суму 5000 грн..

Суд враховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, проте, розмір заявленої суми  надмірний. Об'єктивно оцінюючи ситуацію, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає, що розмір шкоди підлягає зменшенню до 800 грн..

В стягнені решти суми моральної шкоди необхідно відмовити за безпідставністю.   

На користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 7,5 грн..

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.1 та п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 59,5 грн. (51 грн. по вимогах майнового характеру та 8,5 грн. по вимогах не майнового характеру) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22,5 грн. (30 грн. - 7,5 грн. сплачених позивачем).

Керуючись ст.ст.47, 48, 235, 237¹ КЗпП, п.п.4.1 та 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення № 110 від 17.08.93, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі  1305 грн. 15 коп., моральну шкоду в сумі 800 грн. та судові витрати в сумі 7,5 грн..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з  державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" на користь держави судовий збір в сумі 59,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22,5 грн..

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :