Справа № 1019/3393/12 Головуючий у І інстанції Овдієнко

Провадження № 11-кп/780/201/13 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.

Категорія 20 02.07.2013

ВИРОК

Іменем України

02 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - В.Р.Шроля,

суддів - В.В.Загоруйка, О.М.Рудніченко,

при секретарях О.О.Вовкотруб, О.В.Шуліпи, В.В.Підлісної,

з участю прокурора В.П.Красківського,

засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Яготин Київської області, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, розлучений, непрацюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, у силу ст.89 КК України не судимий,

визнаний невинуватим за п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України і виправданий у зв'язку з недостатністю доказів для доведення винуватості, засуджений за ч.4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Сотниківка Яготинського району Київської області, громадянин України, з базовою вищою освітою, одружений, працював агрономом державної інспекції захисту рослин Яготинського району Київської області проживаючий у в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

визнаний невинуватим за ч.5 ст.27, ч.4 ст.187 КК України, за ч.5 ст.27, п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України та виправданий у зв'язку з недостатністю доказів для доведення винуватості, засуджений за ч.1 ст.396 КК України до 2 років позбавлення волі.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів та скасований арешт на житловий будинок, що належить ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

У відповідності до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.187 та п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України.

У відповідності до обвинувального акту, складеному прокурором в судовому засіданні, ОСОБА_2 обвинувачується у співучасті у формі пособництва у метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 та ч.5 ст.27 п.п. 6,12 ч.2 ст.115 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони, після ретельної підготовки на протязі 2011 року - на початку 2012 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 05 год. разом із ОСОБА_9, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі ОСОБА_2 марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули в с. Сотниківка Яготинського району Київської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вийшли з машини та, сховавшись поруч з будинком ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, чекали зручної нагоди для нападу на потерпілого, а ОСОБА_2 поїхав у м. Яготин, де очікував на дзвінок від останніх.

Того ж дня, близько 10 години ОСОБА_10 вийшов зі свого будинку та зайшов до сараю. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 прослідували за ним слідом і напали на ОСОБА_10, повалили його на підлогу, силою зв'язали руки за спиною липкою стрічкою, наділи на голову ганчірку, зафіксувавши її липкою стрічкою навколо шиї.

Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_9 перенесли ОСОБА_10 у приміщення будинку, посадили на дивані у кімнаті, ОСОБА_9 став обшукувати житло, а ОСОБА_3 вимагав від потерпілого розповісти про місце зберігання грошей та цінностей.

Під час обшуку ОСОБА_3 та ОСОБА_9 знайшли у будинку ОСОБА_10 та заволоділи грошима у сумі 2600 грн., мобільним телефоном, бензопилою, ручною свердлильною електричною машиною, ліхтариком, праскою, феном, шкіряним гаманцем,чохлом до мисливської рушниці, мисливською гладкоствольною рушницею та 60-ма набоями до неї, усього майном на загальну суму 5536 грн.

Після вчиненого нападу ОСОБА_3 та ОСОБА_9 залишили ОСОБА_10 зв'язаним на ліжку у кімнаті будинку, розраховуючи, що він задихнеться від мішка на голові і помре у безпорадному стані. Самі ж стали чекати вечора, щоб з настанням темряви вийти з будинку разом із майном, яким вони заволоділи.

Близько 22 годин вони винесли майно з будинку ОСОБА_10 та перенесли його до ставка, який знаходиться неподалік автодороги сполученням Яготин - Сотниківка, та зателефонували ОСОБА_2, якому повідомили про необхідність їх забрати та привезти лопату, щоб закопати тіло ОСОБА_10

Цього ж вечора, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_2, прибувши до вказаного місця, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 завантажили у автомобіль майно, яким вони заволоділи, відвезли його до лісосмуги поблизу с.Райківщина Яготинського району, де сховали. Після цього, вони повернулися до с.Сотниківка, де ОСОБА_3 та ОСОБА_9 попрямували до будинку ОСОБА_10, а ОСОБА_2 від'їхав на окраїну села, де чекав дзвінка від останніх.

Близько 23 години того ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зайшли в приміщення будинку та з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_10, винесли потерпілого на вулицю, нанесли йому удари в грудну клітину, почали душити у області шиї, а ОСОБА_9 засунув у рот кляп із сорочки, яку знайшов у веранді будинку.

В результаті вказаних дій ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шиї (крововиливи в м'які тканини шиї, перелом під'язикової кістки), які утворилися в результаті стискання органів шиї, закритої травми грудної клітини та перелому грудини з крововиливами в оточуючі м'які тканини, що призвело до механічної асфіксії та смерті ОСОБА_10

Після вбивства ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 звезли його труп на візку до ставка та зателефонували ОСОБА_2, повідомивши йому про вбивство і необхідність прибути до них.

Після прибуття ОСОБА_2 до вказаного місця, вони утрьох помістили тіло ОСОБА_10 до багажника автомобіля, відвезли його до лісосмуги між с. Шевченкове та Свобода Згурівського району Київської області, де по черзі лопатою, яку привіз для цього ОСОБА_2, закопали.

Потім вони поїхали до місця сховища майна, яким вони заволоділи у будинку ОСОБА_10, помістили його до автомобіля, а в подальшому розподілили між собою.

Безпосередня співучасть ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень виразилася у пропозиції вчинити злочини, у повідомленні про місце проживання ОСОБА_10, у перевезенні співучасників з м.Яготина у с.Сотниківку Яготинського району для спостереження за способом життя покійного, для вчинення злочину та у відвезенні їх з місця вчинення кримінального правопорушення, у перевезенні викраденого майна та трупу загиблого, у наданні знарядь для приховування вчиненого діяння.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини вчинення злочинів ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 5 години ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, маючи умисел на вчинення розбійного нападу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_10 в особливо великих розмірах, на автомобілі ОСОБА_2 «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули у с.Сотниківка Яготинського району Київської області.

ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, біля ставка вийшли з автомобіля, після чого з метою реалізації свого умислу сховалися у чагарниках поруч з будинком ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, де чекали зручної нагоди для здійснення нападу на останнього.

Після того як ОСОБА_10 близько 10 години вийшов зі свого будинку та зайшов до сараю, ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, прослідували за ним та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напали на нього, повалили на підлогу, силою зв'язали руки за спиною липкою стрічкою, одягли на голову ганчірку, зафіксувавши її липкою стрічкою навколо шиї і перенесли в будинок та посадили на дивані у кімнаті. Особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, обшукувала житло, а ОСОБА_3, сидячи поряд з потерпілим, вимагав від нього розповісти про місце зберігання грошей та цінностей, на що останній відповідав, що у будинку нічого цінного немає, гроші знаходяться на банківському рахунку і без його участі зняти вони їх не зможуть.

Обшукуючи будинок, ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, знайшли таке майно ОСОБА_10: гроші у сумі 2600 грн., мобільний телефон марки «Самсунг С-160» вартістю 240 грн., бензопилу марки «Хускварна 137/142» вартістю 1600 грн., машину ручну свердлильну електричну марки «ИЭ-1035.Э У2» вартістю 50 грн., ліхтарик акумуляторний переносний вартістю 20 грн., праску вартістю 20 грн., фен вартістю 10 грн., гаманець шкіряний вартістю 30 грн., чохол шкіряний до мисливської рушниці вартістю 100 грн., мисливську гладкоствольну рушницю «БМ-16» 16 калібру вартістю 650 грн., 60 набоїв 16 калібру до неї вартістю 210 грн.

Вказані речі ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, помістили у господарську сумку вартістю 5 грн. та два поліпропіленові мішки загальною вартістю 1 грн., які також виявили у будинку. Всього вони заволоділи майном потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 5536 грн.

Окрім цього, вони заволоділи особистими документами потерпілого ОСОБА_10 та належними йому чотирма банківськими картками.

Після вчинення розбійного нападу ОСОБА_3 разом із особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, перенесли зв'язаного ОСОБА_10 у іншу кімнату будинку, яка знаходиться далі від вулиці, поклали його на ліжко і залишили там. Близько 22 години вони винесли вказане майно з будинку ОСОБА_10 та перемістили його до ставка, що розташований поруч з автодорогою сполученням м.Яготин-с.Сотниківка. Звідти особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_2 і попросила приїхати у село та забрати їх.

Цього ж вечора близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 приїхав до обумовленого місця, де ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, завантажили майно, яким заволоділи у результаті розбійного нападу, у багажник автомобіля ОСОБА_2 та відвезли його до лісосмуги, що розташовується поруч з польовою дорогою в напрямку с.Райківщина Яготинського району. Там вони виклали з автомобіля вказане майно та втрьох повернулися в с.Сотниківка Яготинського району з метою забрати ОСОБА_10

Після поховання трупа ОСОБА_10, який загинув за достовірно не встановлених обставинах, вони повернулися до місця схованки майна, яким заволоділи у будинку ОСОБА_10, завантажили його у автомобіль ОСОБА_2 та приїхали у м.Яготин, де на вул. Мономаха у салоні автомобіля особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, віддала ОСОБА_2 1000 грн., ОСОБА_3 - 800 грн. і собі залишила 800 грн. та мисливську рушницю у чохлі та 60 набоїв до неї і пішла додому, а ОСОБА_2 відвіз ОСОБА_3 до місця проживання, де той забрав решту майна.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікував за ч.4 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікував за ч.1 ст.396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину - нападу з метою заволодіння чужим майном (розбою), поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, що зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

Мотивуючи свої висновки про необхідність виправдання ОСОБА_3 за обвинуваченням у умисному вбивстві ОСОБА_10, суд першої інстанції зазначив про те, що прокурором не було доведено причетності вказаної особи до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і смерті останнього, вважаючи, що мав місце ексцес виконавця, оскільки смерть могла бути спричинена діями особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, яка вийшла за межі домовленості із ОСОБА_3 лише про заволодіння чужим майном.

Виправдовуючи ОСОБА_2 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187, ч.5 ст.27 п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та кваліфікуючи його дії за ч.1 ст.396 КК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що прокурором у судовому засіданні були доведені лише дії ОСОБА_2, направлені на приховування особливо тяжкого злочину - розбою, вчиненому ОСОБА_3 та особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27 п.п.6,12 ст. 115 КК України призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного майна, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, ОСОБА_3 за п.п. 6,12, ч.2 ст. 115 КК України призначити покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, за ч.4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, вважаючи, що суд прийшов хибного висновку щодо недоведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст.187, ч.5 ст. 27 п.п. 6,12, ч.2 ст.115 КК України, не взявши до уваги тих обставин, що ОСОБА_2 був обізнаний про місце проживання загиблого та про наявність у нього майна, був ініціатором вчинення протиправних дій, вчинював активні дії, пов'язані з доставленням співучасників до місця вчинення кримінального правопорушення та від нього,обумовленість його дій відзначалася корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, активно приймав участь у підготовчому етапі вчинення кримінальних правопорушень.

У поданих запереченнях захисники обвинувачених вважають подану прокурором апеляційну скаргу безпідставною, а вирок суду таким, що постановлений з дотриманням вимог як кримінального, так і кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, прокурора та потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, обвинувачених та їх захисників, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши при апеляційному розгляді докази у справі, вислухавши виступи сторін у судових дебатах та останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

У відповідності до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані.

Так, визнаючи ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_2 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України суд допустив істотне порушення кримінально-процесуального законодавства, не надавши оцінки доказам сторони обвинувачення, зокрема, показанням обвинувачених на досудовому розслідуванні, отриманих до набрання чинності КПК 2012 року, та у судовому засіданні.

За результатами проведеного апеляційного розгляду колегія суддів встановила такі обставини вчинення злочинів ОСОБА_3 та ОСОБА_2

У 2012 році, точний час не встановлений, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження у зв'язку із розшуком, домовилися про вчинення незаконного заволодіння майном ОСОБА_10 та проведення підготовки до вчинення злочину. З цією метою ОСОБА_2 декілька разів привозив ОСОБА_3 та особу, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, з м. Яготина до с.Сотниківка Яготинського району, де останні, перебуваючи неподалік будинку ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, стежили за ним, вивчаючи спосіб життя потерпілого, а потім забирав їх звідти. У 20-х числах липня 2012 року вони визначили час вчинення нападу на ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_6.

23 липня близько 3 години ОСОБА_3, розшукувана у даний час особа та ОСОБА_2 зустрілися у м.Яготині та на автомобілі останнього «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхали до с.Сотниківка Яготинського району Київської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, вийшли з машини та, сховавшись поруч з будинком ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, чекали зручної нагоди для нападу на останнього, а ОСОБА_2 поїхав у м. Яготин, де очікував на їх дзвінок.

Того ж дня, близько 10 години ОСОБА_10 вийшов зі свого будинку та зайшов до сараю. ОСОБА_3 та особа, що перебуває у розшуку, прослідували слідом і напали на ОСОБА_10, повалили його на підлогу, силою зв'язали руки за спиною липкою стрічкою, наділи на голову ганчірку, зафіксувавши її липкою стрічкою навколо шиї.

Потім ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, перенесли ОСОБА_10 у приміщення будинку, посадили на дивані у кімнаті, де перший став обшукувати житло, а ОСОБА_3 вимагав від потерпілого розповісти про місце зберігання грошей та цінностей.

Під час обшуку житлового приміщення ОСОБА_3 та особа, яка оголошена у розшук, знайшли у будинку ОСОБА_10 за заволоділи грошима у сумі 2600 грн., мобільним телефоном, бензопилою, ручною свердлильною електричною машиною, ліхтариком, праскою, феном, шкіряним гаманцем,чохлом до мисливської рушниці, мисливською гладкоствольною рушницею та 60-ма набоями до неї, банківськими пластиковими картками, усього майном на загальну суму 5536 грн.

Після вчиненого нападу ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, залишили ОСОБА_10 зв'язаним на ліжку у кімнаті будинку у безпорадному стані, а самі стали чекати вечора, щоб з настанням темряви вийти з будинку разом із майном, яким вони заволоділи.

Близько 22 годин вони винесли майно з будинку ОСОБА_10 та перенесли його до ставка, який знаходиться неподалік автодороги сполученням Яготин - Сотниківка, та зателефонували ОСОБА_2, якому повідомили про необхідність їх забрати.

Цього ж вечора, близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, прибувши до с.Сотниківка, разом з ОСОБА_3 та особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, завантажили у автомобіль викрадене майно, відвезли його до лісосмуги поблизу с.Райківщина Яготинського району, де сховали. Після цього, вони повернулися до с.Сотниківка з метою змусити потерпілого зняти кошти з банківського рахунку через банкомат, де ОСОБА_3 та особа, що перебуває у розшуку, попрямували до будинку ОСОБА_10, а ОСОБА_2 від'їхав на окраїну села, де чекав дзвінка від останніх.

Близько 23 години того ж дня ОСОБА_3 та особа, матеріали щодо якої були виділені у окреме провадження, зайшли в приміщення будинку та з метою реалізації свого злочинного умислу винесли потерпілого зв'язаним на вулицю, а після того як останній почав кричати та кликати на допомогу, нанесли йому удари в грудну клітину, стали душити у області шиї та засунули у рот кляп із сорочки, що була знайдена у веранді будинку.

В результаті вказаних дій ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шиї (крововиливи в м'які тканини шиї, перелом під'язикової кістки), які утворилися в результаті стискання органів шиї, закритої травми грудної клітини та перелому грудини з крововиливами в оточуючі м'які тканини, що призвело до механічної асфіксії та смерті ОСОБА_10

Після вбивства ОСОБА_10, ОСОБА_3 та особа, матеріали якої виділені у окреме провадження, звезли його труп на візку, який був взятий на подвір»ї, до ставка та зателефонували ОСОБА_2, повідомивши йому про вбивство і необхідність прибути до них.

Після прибуття ОСОБА_2 до вказаного місця, вони утрьох помістили тіло ОСОБА_10 до багажника автомобіля, відвезли його до лісосмуги між с. Шевченкове та Свобода Згурівського району Київської області, де по черзі лопатою, яку привіз ОСОБА_2, закопали труп та місце закопування закидали гілками.

Потім вони поїхали до місця сховища майна, яким вони заволоділи у будинку ОСОБА_10, помістили його до автомобіля, приїхали у м.Яготин, де розподілили між собою. Внаслідок розподілу викраденого майна ОСОБА_2 отримав 1000 грн., особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, - 800 грн., рушницю з набоями та мобільний телефон, а ОСОБА_3 - 800 грн. та решту майна.

Зазначені вище обставини вчинення злочинів стверджуються наступними безпосередньо дослідженими колегією суддів доказами.

Так, з показань ОСОБА_2, наданих у якості підозрюваного, оголошених і досліджених у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ( т.2 а.209-212) випливає, що він був обізнаний з планами ОСОБА_3 та особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, щодо заволодіння майном ОСОБА_10, погодився їм допомагати, близько 4-х разів возив їх до с.Сотниківка для вчинення кримінального правопорушення, яке не відбувалося з певних причин, забирав їх звідти, розумів для чого він відвозив їх до с.Сотниківка вночі ІНФОРМАЦІЯ_6 із дерев'яною палицею, яка мала б використовуватися для протиправних дій, приїжджав за ними того ж дня близько 22 год. 30 хв., прихопивши на їх прохання лопату, відвозив викрадені речі для їх схову, перевозив труп ОСОБА_10 та допомагав його приховувати у сусідньому районі, отримав частину викраденого майна.

Про участь ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_10 надавав свідчення і ОСОБА_3, допитаний у якості підозрюваного до досудовому слідстві (т.2 а.150-163) та у судовому засіданні в суді першої інстанції. Зокрема, він зазначав про попереднє обговорення із ОСОБА_2 планів заволодіння майном ОСОБА_10, поїздки разом з останнім на його автомобілі у с.Сотниківку для підготовки до вчинення кримінального правопорушення, про спільне визначення часу для здійснення плану, про відвезення ОСОБА_2 вночі ІНФОРМАЦІЯ_6 співучасників на своєму автомобілі до місця пограбування та домовленість з останнім про забирання їх після заволодіння майном ОСОБА_10, про завантаження у автомобіль викраденого майна, перевезення його до місця схованки та, у подальшому, про розподіл, про повернення на автомобілі останнього до будинку потерпілого для примушування його до зняття готівкових коштів з банківського рахунку через банкомат.

Також, ОСОБА_3 у вищеназваних показаннях стверджував про те, що разом із особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, напали на ОСОБА_10 у сараї, де він особисто звалив потерпілого на підлогу обличчям донизу, а особа, що перебуває у розшуку, заламала останньому руки за спину і заздалегідь заготовленим «скотчем» зв'язала їх та ноги, наділи на голову потерпілому ряднину, схожу на мішок, також обмотавши її липкою стрічкою у області шиї. Після чого, вони зв'язаного ОСОБА_10 віднесли у будинок, де він спостерігав за останнім і допитував його з приводу грошей, а його спільник обшукував житло. Знайшовши у будинку гроші та майно, вони дочекалися темряви, передзвонили ОСОБА_2, який приїхав на автомобілі та забрав їх та майно. Крім того, він пояснював, що після повернення до будинку ОСОБА_10, вони з особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, потягли потерпілого за руки та ноги обличчям донизу через подвір'я до автомобіля з метою змусити зняти кошти з банкомату, а коли останній почав кричати, то особа, яка оголошена у розшук, всунула йому до рота «кляп». Незабаром вони виявили, що ОСОБА_10 помер. Труп потерпілого був ними трьома поміщений у багажник автомобіля ОСОБА_2, вивезений до Згурівського району та закопаний у лісосмузі.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, у тому числі і із врахуванням положень п.8 Перехідних положень КПК України 2012 року, не викликають.

Показання ОСОБА_2 у суді першої інстанції та при апеляційному розгляді про те, що він виконував лише роль таксиста і не знав про злочинні наміри ОСОБА_3 та особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, на здійснення розбійного нападу на ОСОБА_10, спростовуються вищевказаними доказами і направлені на уникнення належної відповідальності за вчинене.

Також не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження ОСОБА_3 про причетність до вбивства ОСОБА_10 лише особи, щодо якої оголошений розшук, та про не вчинення ним дій, направлених на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень і його смерті, оскільки його власні показання про здійснення ним фізичного насильства щодо потерпілого під час розбою у процесі узгоджених дій із співучасником, їх спростовують.

Крім показань ОСОБА_3 та ОСОБА_2, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та у вбивстві з корисливих мотивів, вчиненому групою осіб, та ОСОБА_2 у пособництві у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується і доказами, що випливають і з письмових матеріалів справи, з оцінкою яких судом першої інстанції, колегія суддів погоджується.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність визнання судом першої інстанції невинуватим ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, а ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції без правових підстав визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за ознакою спрямованості розбою на заволодіння майном у особливо великих розмірах, оскільки вона, як випливає з обвинувального акту, складеному у порядку ст.338 КПК України, не була їм інкримінована стороною обвинувачення, а також помилково виключив таку ознаку розбою, як поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування вироку у частині виправдання ОСОБА_3 за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, засудження його за ч.4 ст.187 КК України, у частині виправдання ОСОБА_2 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України та постановлення нового вироку є слушними.

Крім того, суд першої інстанції внаслідок невідповідності своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, що виразилося у притягненні до кримінальної відповідальності особи за обвинуваченням, яке їй не пред'являлось, неправомірно засудив ОСОБА_2 за ч.1 ст.396 КК України за заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

У той же час, на підставі досліджених доказів по справі суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про невинуватість ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів на його підтвердження. Доводи апеляційної скарги прокурора правильності висновку суду не спростовують.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, а ОСОБА_2 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що є особливо тяжкими, особу винного, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, визнається вчинення ним кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (1926 р.н.).

При призначенні покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є особливо тяжким, особу винного, що позитивно характеризується за місцем проживання та роботи,раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, визнається вчинення ним кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючи всі обставини справи, колегія суддів вважає необхідним призначити обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна в межах санкцій ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України. Підстав для застосування більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

Обираючи принцип призначення покарань за сукупністю злочинів за правилами ст.70 КК України, колегія суддів враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3, те, що ним вчинені кримінальні правопорушення в ідеальній сукупності, і вважає необхідним визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат по справі, які включають у себе вартість проведених ґрунтознавчої та генетичної експертиз, колегія суддів враховує, що їх проведення було обумовлене вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, у якому визнаний винуватим ОСОБА_3, тому вони підлягають стягненню на користь держави з останнього.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,409,420 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині виправдання у пред'явленому обвинуваченні за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, засудження за ч.4 ст.187 КК України та щодо ОСОБА_2 в частині виправдання у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України, засудження за ч.1 ст.396 КК України скасувати.

Ухвалити у цій частині новий вирок.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю;

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.4 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі на залучення експертів у розмірі 3 772, 32 грн.

У решті вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27.03.2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни.

Початок строку покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обчислювати з 28.08.2012 року.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими - у той же строк з дня вручення їм копії судового рішення.

Суддя: підпис Суддя:підпис Суддя:підпис

З оригіналом згідно. Суддя: В.Р.Шроль