Судове рішення #3072831

                                            

                                            

                                             Справа №2а-208/08

 

                                            

                              П О С Т А Н О В А

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      8 серпня 2008 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді                   Якухно О.М.     

з секретарем                                Каленською Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 5345,86 грн., мотивуючи тим, що вона працює в центрі електрозв'язку № 4 м.Коростень, який знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.39 Закону становить вказану вище суму.

В судове засідання позивач не з'явилась і просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, в своєму листі вимоги не визнає.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працює в цеху електрозв'язку № 15 центру електрозв'язку № 4 м.Коростень, який розташований в м.Овруч.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями трудової книжки, паспорту, довідкою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :

·         ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

·         для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

     Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05. , та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

 

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч та м.Коростень відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн..

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.39 Закону становить з липня по грудень 2007 року : (440х2х2+440х2х50%+460х2х2+460х2х66%)-10,5х4-5,25-6,89= 4589,56 грн..

В стягнення решти суми слід відмовити за безпідставністю.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Посилання у своїх запереченнях відповідачем на строк позовної давності є безпідставним, оскільки зазначена виплата провадиться працюючим на територіях радіоактивного забруднення, тобто входить в структуру оплати праці (ст.100 КЗпП), а відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо порушення законодавства про оплату праці строк позовної давності не обмежений.

 

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1  доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з липня по грудень 2007 року в сумі 4589 грн. 56 коп..

В стягненні решти суми відмовити за безпідставністю.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання її у повному обсязі - 8.08.08, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складання  постанови у повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

 

 

СУДДЯ :

                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація