Справа №2а-209/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2008 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Каленською Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 34440,4 грн., мотивуючи тим, що він працює в лінійному відділенні на ст.Коростень ЛУ на ПЗЗ УМВС України на транспорті, який знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення. За період роботи йому виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.
В судове засідання позивач не з'явився і просить справу розглянути без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, в своєму листі заперечує у задоволенні вимог.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач працює в лінійному відділенні на ст.Коростень ЛУ на ПЗЗ УМВС України на транспорті з 26.07.95 та проживає в м.Овруч.
Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 - в сумі 10,5 грн., за ст.37 - 2,1 грн..
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями трудової книжки, паспорту, довідкою.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
· ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати ;
· ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
· для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
· для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,м.Овруч та м.Коростень відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 2 вересня 1996 року - 15 грн., з 1 січня 1998 року - 45 грн., з 1 липня 1998 року - 55 грн., з 1 січня 1999 року - 74 грн., з 1 квітня 2000 року - 90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262 грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн., з 1 квітня 2007 року - 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить:
1). за ст.39 Закону :
– з вересня по грудень 1996 року : (15х2х4)-10,5х4=78 грн.;
– з січня по грудень 1997 року : (15х2х12)-10,5х12=234 грн.;
– з січня по грудень 1998 року : (45х2х6+55х2х6)-10,5х12=1074 грн.;
– з січня по грудень 1999 року : (74х2х12)-10,5х12=1650 грн. ;
– з січня по грудень 2000 року: (74х2х3+90х2х3+118х2х6)-10,5х12=2274 грн.;
– з січня по грудень 2001 року : (118х2х12)-10,5х12=2706 грн.;
– з січня по грудень 2002 року : (140х2х6+165х2х6)-10,5х12=3534 грн.;
– з січня по грудень 2003 року : (185х2х11+205х2)-10,5х12=4354 грн.;
– з січня по грудень 2004 року : (205х2х8+237х2х4)-10,5х12=5050 грн.;
– з січня по грудень 2005 року : (262х2х3+290х2х3+310х2х2+332х2х4)-10,5х12=7082 грн.;
– з липня по грудень 2007 року : (440х2х3+460х2х3)-10,5х6=5337 грн., а всього 33373 грн..
2). за ст.37 Закону за період з липня по грудень 2007 року : (440х40%х3+460х40%х3)-2,1х6=1067,40 грн.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Посилання у своїх запереченнях відповідачем на строк позовної давності є безпідставним, оскільки зазначена виплата провадиться працюючим на територіях радіоактивного забруднення, тобто входить в структуру оплати праці (ст.100 КЗпП), то відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо порушення законодавства про оплату праці строк позовної давності не обмежений.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, .39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1.07.07 по 31.12.07 в сумі 1067 грн. 40 коп., та доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з вересня 1996 року по грудень 2005 року, включно, та з липня по грудень 2007 року, включно, в сумі 33373 грн. 00 коп..
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання її у повному обсязі - 8.08.08, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ :