Справа №2а-312/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2008 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Каленською Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 12018 грн. мотивуючи тим, що вона працювала з 1.11.00 по 1.04.04 в управлінні Державного казначейства у Овруцькому районі в м.Овруч, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. За період роботи їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.39 Закону становить вказану вище суму.
В судове засідання позивач не з'явилась і просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, та надіслав свої заперечення.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач працювала з 1.11.00 по 1.04.04 в управлінні Державного казначейства у Овруцькому районі, яке розташовано в м.Овруч.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями трудової книжки, паспорту, довідками.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
· ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
· для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.39 Закону становить:
– з листопада по грудень 2000 року: (118х2х2)-10,5х2=225,5 грн.;
– з січня по грудень 2001 року : (118х2х12)-10,5х12=2706 грн.;
– з січня по грудень 2002 року : (140х2х6+165х2х6)-10,5х12=3534 грн.;
– з січня по грудень 2003 року : (185х2х9+185х2х75%+185х2х125%+205х2)-10,5х10-7,87-13,13=4354 грн.;
– з січня по березень 2004 року : (205х2х3)-10,5х3=1198,5 грн., а всього 12018 грн..
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п.п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Посилання у своїх запереченнях відповідачем на строк позовної давності є безпідставним, оскільки зазначена виплата є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, а відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений. Також суд не приймає до уваги посилання на Постанову Верховної Ради України від 20.02.96 № 49/96-ВР "Про порядок введення в дію ст.ст.10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" тому, що Закон має вищу силу ніж Постанова і зміни в ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” були прийняті пізніше останньої.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з листопада 2000 року по березень 2004 року в сумі 12018 грн. 00 коп..
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення ( у разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення постанови в повному обсязі), а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ :