Справа № 2 - а - 12075 2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Бондаренко О.В.
при секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради , про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату недооплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2007 рік у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2200 грн.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не правомірними та зобов'язати відповідача провести виплату недооплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2180 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав та вказав, що виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачу проведена у розмірах, визначених постановами КМ України, управління соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю Управління соціального захисту населення як суб'єкта владних повноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно - правовим і його вирішення згідно д.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки УСЗН як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством управлінські функції щодо соціального захисту населення.
Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має посвідчення 1 категорії, є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку управлінні соціального захисту населення.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення ліквідаторам 1 категорії, інвалідам 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Судом встановлено, що щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивач отримав 29.12.2007 року в розмірі 120 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку позивача. Зазначена допомога на оздоровлення виплачена в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач просить суд зобов'язати відповідача провести виплату недооплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України нормативні акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71, яким зупинено дію ст.. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Таким чином, дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» почала знову діяти із 09.07.2007 року .
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» ст..76 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01 січня 2007 року - 400 грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з 01 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007 року - 460 грн.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно виплатив позивачу допомогу на оздоровлення за 2007 рік, то суд визнає такі дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не правомірними, а тому вважає за можливе зобов'язати відповідача провести виплату недооплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік на користь позивача в розмірі 2180 грн. /460 грн. - мінімальна заробітна плата на момент виплати допомоги х 5 = 2300 грн. за мінусом 120 грн. - виплачена допомога/.
Позивач звільнений від сплати держмита на користь держави на підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.19, 46, 95, 113,152 Конституції України, ст.48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп від 09.07.2007 року, ст.ст.2, 3, 6,9, 17,89,158-163, 185, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі передбаченому ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не правомірними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести виплату недооплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік на користь ОСОБА_1 в розмірі 2180 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.В.Бондаренко