Справа № 2-а- 13060 2008 рік
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді - Бондаренко О.В.
при секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4 м. Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, про визнання дій неправомірними стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік інвалідам війни до 5-го травня, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з названим адміністративним позовом посилаючись на те, що він являється інвалідом 2-ї групи та має право на пільги, встановлені для інвалідів війни, в зв'язку з чим відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5-го травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, але відповідачем у 2007 виплачено йому вказану допомогу у значно нижчому розмірі, а саме в розмірі 360 грн., тому він просить зобов'язати відповідача виплату недоплаченої суми даної грошової допомоги в розмірі 2920 грн. 48 коп.
В судовому засіданні позивач уточнив заявлені вимоги і просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача виплату недоплаченої суми даної грошової допомоги в розмірі 2920 грн. 48 коп.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, позов не визнав та довідку про отримання позивачем щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в суді встановлено, що позивач являється інвалідом 2-ї групи та має право на пільги, встановлені для інвалідів війни, що стверджується копією посвідчення.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівненим до них особам передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, зокрема інвалідам другої групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
В суді встановлено, що позивачу по справі як інваліду 2-ї групи виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня в розмірі 360 грн.
Розмір виплаченої допомоги до 5-го травня визначений на підставі ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за яким у 2007 році інвалідам війни 2-ї групи виплата щорічної разової грошової допомоги проводиться у розмірі 360грн.
При цьому, п.13 ст.71 вказаного Закону, зупинила на 2007 рік дію ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Підтримуючи заявлений позов позивач посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9.07.07 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема ст.29 та п.13 ст.71 цього закону, що стосуються виплат разової грошової допомоги інвалідам війни до 5-го травня.
Заперечуючи проти позову відповідач послається на те, що згідно ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Що ж стосується посилань позивача на рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року, то він їх вважає безпідставними, так як дане рішення не має зворотньої сили і не може впливати на правовідносини , що виникли до його ухвалення.
Проте, з даними запереченнями представника відповідача не можна погодитися з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України, закріплено право громадян на
соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, і який гарантуються виплатою пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, і мають забезпечувати достатній рівень життя.
Забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами у здійснення цього права.
Так, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким забезпечуються соціальні гарантії ветеранам війни, відповідно до якого позивач як інвалід 2-ї групи має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня.
Статтею 22 Конституції України, передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В суді також встановлено, що п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розміру виплати грошової допомоги до 5-го травня і ст.29 даного Закону встановлено розмір даної допомоги, який являється значно нижчим від восьми мінімальних пенсій за віком.
Проте, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалено рішення, за яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема ст.29 та п.13 ст.71 зазначеного Закону.
Згідно ст.147 Конституції України, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, до компетенції якого віднесено вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України та законів України. Таким чином, враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо виплат грошової допомоги до 5-го травня визнанні Конституційним Судом України неконституційними позов і підлягає задоволенню.
При цьому суд критично ставиться до доводів представника відповідача стосовно того, що ухвалене 9.07.07р. рішення Конституційного Суду України не має зворотньої сили і не може впливати на правовідносини, що виникли до його ухвалення, так як положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» діє протягом всього календарного року.
Судом встановлено, що позивач звертався в грудні 2007 року до відповідача про проведення доплати допомоги як інваліду війни в розмірі передбаченому ч. 5 ст.13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але УСЗН відмовило у виплаті даної допомоги.Дана обставина підтвержується листом УСЗН від 25.12.2007 року за № 8829.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.
Також, задовольняючи позов, суд керується ст.9 КАС України, якою передбачено, що суд при вирішенні справ повинен керуватись принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15.03.07р. з 01.04.2007 року мінімальний розмір пенсії за віком становить 410,06 грн.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в проведенні позивачу доплати недоотриманої суми грошової допомоги як інваліду війни , є неправомірною, а тому вважає за можливе зобов'язати відповідача виплатити н акористь позивача недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2920 грн. 48 коп. /410,06 грн. - мінімальна пенсія за віком на момент виплати допомоги х 8 = 3280 грн. 48 коп. за мінусом 360 грн. - виплачена допомога/.
Позивач звільнений від сплати держмита на підставі ст.22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Керуючись ст.ст.22,46,147 Конституції України, ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп від 09.07.2007 року , ст.ст.6, 9,17, 89,99,100,158-163,185,186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги в розмірі передбаченому ч. 5 ст.13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не правомірними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5-го травня за 2007 рік на користь ОСОБА_1 в розмірі 2920 грн. 48 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.В.Бондаренко