Справа № 121/4599/13-к

1-кп/121/223/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі судді: Ганича М.Ф.

при секретарі: Клевасові Д.В.

за участю прокурора: Семенчука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження № 12013130430001222 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Іванівка Іванівського району Одеської області, громадянина України, зі середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Білгород-Дністровським МВ ГУМВС України в Одеській області 27 лютого 2009 року; ІПН НОМЕР_1 ), раніше судимого:

- 20 лютого 2002 року Івановським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11 листопада 2004 року Білгород-Дністровським міським судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09 квітня 2010 року Білгород-Дністровським міським судом Одеської області за ст.ст. 395, 185 ч. 2, 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 11 листопада 2011 року за відбуттям строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи неодноразово засудженим за корисливі злочини, останній раз 09 квітня 2010 року, звільнившись з місць позбавлення волі 11 листопада 2011 року, на шлях виправлення не став та знов скоїв корисливий злочин за наступних обставинах.

Так ОСОБА_1, 28 квітня 2013 року приблизно о 12:00 годині, знаходячись в районі дитячого садку, розташованого біля будинку № 8 по вул. Речної у м. Ялта, побачив ОСОБА_2, яка проходила по вулиці. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний намір на відкрите викрадення майна ОСОБА_2, а саме сумки, яка знаходилась у останньої в руці. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 підійшов зі спіни до ОСОБА_2 та схопивши за сумку, потягнув її до себе, від чого ОСОБА_2 впала на землю, а ОСОБА_1, вирвавши сумку з рук потерпілої залишив місце події, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 385 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у скоєному визнав в повному обсязі та пояснив, що 28 квітня 2013 року близько 12:00 годині він знаходився на вул. Речної м. Ялта, біля дитячого садку, де помітив жінку. В руці у жінці він побачив сумку. У цей момент у нього виник намір на відкрите заволодіння сумки. Підійшовши до жінки зі спіни, він схопив своєю рукою за сумку та потягнув її на себе, від чого потерпіла впала на землю, а він потягнув сумку ще на себе та вирвав її з рук потерпілої, після чого з місця події втік. В скоєному розкаюється.

Суд, виконавши вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Органом досудового слідства дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне виключити із обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, оскільки стороною обвинувачення не надано суду ніяких доказів тому, що при вчиненні вказаного злочину потерпілій були заподіяні які-небудь тілесні ушкодження.

Таким чином. суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Обговорюючи питання про міру покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває.

В якості пом'якшуючих покарання обставин суд бере до уваги повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття у вчиненому.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочинів.

З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що саме таке покарання сприятиме виправленню обвинуваченого і попередженню скоєння ним нових злочинів. Передбачених законом підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69,75 КК України, суд не знаходить.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту - з 28 квітня 2013 року.

Речові докази:

- сумку жіночу оранжевого кольору, білу жіночу тканинну шляпу, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 (а.п. 27, 29) - залишити останній за належністю.

- чоловічий рюкзак чорного кольору із особистими речами, переданий ОСОБА_1 (а.п. 30) - залити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: