АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22ц/790/4119/13 Головуючий 1 інстанції

Справа№4с/639/22/2013 Макаров В.О.

Категорія: інші Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 07 травня 2013 року

по цивільній справі за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зняття арешту з майна.

В обґрунтування заяви заявник вказував, що рішенням Жовтневого районного суду від 27 серпня 2007 року, яке набрало чинності 07 вересня 2007 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян в місяць, починаючи з 26 липня 2007 року і до її повноліття. На підставі вказано рішення державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження в межах якого 22 березня 2009 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошена заборона на його відчуження. Проте, вказана постанова не містить вказівки на яке саме майно боржника накладено арешт, тоді як під арештом опинилась вся квартира боржника, яка належить останньому на праві спільної сумісної власності. Крім того, на даний час сума заборгованості по аліментам погашена боржником у повному обсязі.

Тому, заявник просив суд скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження, яка була винесена 22 березня 2009 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 у виконавчому провадженні ВП №11334602 та зняти арешт та заборону на відчуження майна боржника, який накладено постановою від 22.04.2009 року.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 07 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зняття арешту з майна.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали судді першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі на підставі ст.. 122 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що для захисту своїх прав заявнику слід звернутися до суду за місцем розташування майна з позовною заявою про зняття арешту з майна.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Стаття 60 ЗУ «Про виконавче провадження» містить підстави зняття арешту з майна, де ч. 5 передбачає, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 27 серпня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян в місяць, починаючи з 26 липня 2007 року і до її повноліття (а.с.5).

На підставі вказано рішення державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження в межах якого постановою від 22 квітня 2009 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошена заборона на його відчуження (а.с.7-9).

Матеріали справи свідчать, що заборгованість по аліментам у сумі 31 328,14 грн. погашена боржником ОСОБА_2 (а.с.14-16). Таким чином, заборгованість по аліментам відсутня.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Так, зняття арешту з майна, накладеного постановою державного виконавця від 22 квітня 2009 року, здійснюється також постановою державного виконавця після фактичного виконання в повному обсязі рішення суду.

Цивільним процесуальним законодавством не передбачений порядок зняття арешту з майна, накладеного не судовим рішенням, а постановою державного виконавця в ході виконання рішення суду, тому наведені мотиви в ухвалі суду першої інстанції не можуть бути підставою для відмови у відкритті провадження по справі за заявою представника ОСОБА_2 про зняття арешту з майна. .

Таким чином, суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, а саме не можна погодитись з формулюванням судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суті процесуальної дії.

Доводи апеляційної скарги частково підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія, перевіряючи законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у судді першої інстанції, визнає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 07 травня 2013 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді: