Справа №11-1113 2007 року Головуючий у 1 -й інстанції
Категорія ст. 187 ч.4 КК України Усенко Т.І.
Доповідач: Гладій С.В.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року жовтня місяця 31 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гладія С.В.
суддів Довгаль С.А., Тараненка Ю.П.
з участю прокурора ГриньН.Г.
потерпілих ОСОБА_2
захисника ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Крюківського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2006 року.
Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області, угорець, громадянин України, не працює, раніше судимий:
- 18.10.1991 року Свалявським районним судом Закарпатської області за ст.ст. 141 ч.2, 215-3 ч.2, 42 КК України (1960 р.) на 8 років позбавлення волі; - 06.03.2000 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ст.ст. 142 ч.2, 196-1 ч.2, 222 ч.3, 42, 43 КК України (1960 р.) на 11 років позбавлення волі. Звільнений 05.12.2005 року умовно-достроково на 3 роки З місяці 13 днів,
- засуджений:
- за ст. 187 ч.4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;
- за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено покарання ОСОБА_1 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім
2
вироком Олександрійського міського суду від 06.03.2000 року і остаточно визначено покарання 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 712 грн. матеріальної шкоди, та 50000 грн. моральної шкоди.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 20 лютого 2006 року, близько 16 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання у АДРЕСА_1, разом з потерпілим ОСОБА_3, з яким він познайомився у кафе та запросив до себе до дому, з метою заволодіння його майном, напав на нього і почав наносити численні удари по голові, спині, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження. Після того, як потерпілий ОСОБА_3 знепритомнів, ОСОБА_1 заволодів його майном на загальну суму 712 грн., а у вечірній час разом із свідком ОСОБА_4 виніс потерпілого на вулицю та поклав на лавку, звідки його «Швидка допомога» доставила до лікарні, де від заподіяних тілесних пошкоджень потерпілий помер.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність кваліфікації його дій та суперечність в показаннях свідків, необхідність проведення повторної експертизи та виконання ряду інших слідчих дій.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_5 на підтримку поданої апеляції, потерпілу ОСОБА_2та думку прокурора Гринь Н.Г. про залишення вироку районного суду без змін, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_3, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, підтверджується показаннями самого засудженого, який не заперечував, що наносив удари потерпілому, так як останній ліг одягнутий у ліжко та відштовхував його, після чого заволодів його майном, вважаючи це крадіжкою (т. І а.с. 42-46, 82-84, 113-115, 198, 203-204, 210, 307-311); послідовними показаннями свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що бачив як засуджений наносив удари потерпілому у голову і інші частини тіла та вимагав назвати код банківської картки, після чого забрав цінні речі (24-25, 85-89, 116-124, 319-321); висновками судово-медичних експертиз згідно з якими потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в оболонку та речовину мозку, що потягли його смерть (а.с. 52-54, 130-133).; іншими доказами зібраними по справі, які були належно досліджені та оцінені судом у їх сукупності та детально викладені у вироку.
Твердження ОСОБА_1 в апеляції про нанесення ним тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства та тяжкої образи з боку потерпілого, не заслуговують на увагу, оскільки поведінку потерпілого, що передувала нанесенню
3
йому тілесних ушкоджень, а саме те що він нібито ліг на ліжко в одягу, не можна розцінювати як тяжку образу, а відштовхування засудженого як протизаконне насильство.
Вимоги ж ОСОБА_1 під час побиття ОСОБА_3 назвати код банківських карток, наступні його дії по зняттю грошей з рахунків потерпілого та заволодіння його речами, беззаперечно свідчать про те, що тілесні ушкодження потерпілому він наносив з метою заволодіння його майном.
А тому колегія суддів вважає, що судом І інстанції дії засудженого ОСОБА_1 за ст.ст. 121 ч.2, 187 ч.4 КК кваліфіковані правильно.
Відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене районним судом покарання ОСОБА_1, яке обрано з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи винного, який зазначені злочини вчинив в період умовно-дострокового звільнення, його сімейного становища, думки потерпілої, обставин, що пом'якшують покарання - явки з повинною та обставин, що обтяжують покарання - рецидиву злочинів, скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння, а тому підстав для пом'якшення засудженому покарання колегія суддів не вбачає.
Саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
А тому, апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Крюківського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.