Справа № 11 -1177 2007 р. Головуючий у 1 -й інстанції
Категорія справи - ст. 101 ч.3 КК Струков О. М.
Доповідач Павленко В. П.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року листопада місяця 28 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого Кожевнікова О. В.
суддів : Денисенко Л. М., Павленка В. П.
з участю прокурора Подворчан Ю. С.
адвоката ОСОБА_3
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією помічника прокурора Октябрського району м. Полтави, на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець м. Полтави, українець, громадянин України, з середньою . спеціальною освітою, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий , -
засуджений за ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 р. ) на 6 років 5 місяців 13 днів позбавлення волі;
За ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_1 виправданий.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець і мешканець м. Полтави, українець, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України на 3 роки обмеження волі.
За ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 року ) ОСОБА_2
виправданий.
2
На підставі п. «б» ст. 1 Закону України від 11 липня 2003 р. «Про амністію» ОСОБА_2, звільнено від відбування призначеного покарання.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 7073 грн. 78 коп. та на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., а всього 57 073 грн. 78 коп.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 за позовом прокурора на користь УМВС України в Полтавській області 165 грн. 24 коп. та на користь Полтавського обласного наркологічного диспансеру МОЗ України 943 грн. 22 коп.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
17 січня 2001 року близько 13 години ОСОБА_2 і ОСОБА_1 біля магазину «Універсам Полтава», розташованого в районі торгово-ринкового комплексу «Алмазний» м. Полтави випадково зустріли потерпілого ОСОБА_5 Разом з останнім вони пішли в кафе «Островок», розташоване на території ринку, де розпивали спиртні напої. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої останній словесно ображав ОСОБА_1, на зауваження не реагував.
Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 разом вийшли з кафе, біля якого останній намагався нанести удар ОСОБА_2 в плече. ОСОБА_2 із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, у відповідь ударив ОСОБА_5 в груди, від чого той упав на землю.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підняли ОСОБА_5 і в цей час до них підійшов їх знайомий ОСОБА_6, який запропонував розвести їх по домівках. Підсудні тримаючи ОСОБА_5 за руки через автостоянку довели його до автомобіля ОСОБА_6 На прохання ОСОБА_5 усі поїхали до яру, розташованого поряд із селом Мильці Полтавського району. ОСОБА_1 залишився з ОСОБА_5, а ОСОБА_2, з ОСОБА_6 поїхали до м. Полтави.
Знаходячись біля яру, ОСОБА_5 дістав розкладний побутовий ніж з рукояткою типу «метелик», яким намагався нанести удар ОСОБА_1 в живіт. Останній став заспокоювати ОСОБА_5, а потім підібрав на землі дерев'яну палицю і на ґрунті неприязних стосунків, умисно став наносити йому численні удари палицею, руками та ногами по різних частинах тіла. Внаслідок цих ударів потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми голови, тулубу та кінцівок, зливними та локальними крововиливами в м'які тканини шиї, тулубу та кінцівок, що супроводжувались травматичним шоком, від яких потерпілий помер в період часу з 4 до 6 години ранку 18 січня 2001 року.
В апеляції помічник прокурора Октябрського району м. Полтави зазначає, що суд не дав належної оцінки показанням під час досудового
3
слідства свідка ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_2 також наносив удари потерпілому по тулубу і голові, даним протоколу відтворення з її участю та висновку судово-медичної експертизи, проведеної по наслідках цього відтворення. З наведених доказів витікає, що від заподіяних ОСОБА_2, тілесних ушкоджень також могла настати смерть потерпілого.
Крім того, суд не взяв до уваги також дані відтворення обстановки та обставин події злочину з участю ОСОБА_1, які в частині кількості та характеру отриманих потерпілим співпадають лише частково, а також залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, згідно яких, коли потерпілого вели до автомашини, то він не міг пересуватись.
Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 р. ), а також на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу, а також на безпідставне виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України, прокурор просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_1 за ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 р.) 8 років позбавлення волі, за ст. 296 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України, остаточно, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.ОСОБА_2, за ч.3 ст. 101 КК України призначити 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України -2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, - 8 років позбавлення волі.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримання доводів апеляції, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також в інтересах останнього адвоката ОСОБА_3, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріли справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вчинення наведених у вироку та цій ухвалі злочинів. Висновки суду ґрунтуються на зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну оцінку.
Доводи в апеляції прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Так, будучи допитаним по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 свою винність в заподіянні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень заперечував. Визнав, що 17 січня 2001 року він випадково зустрів ОСОБА_5, якого він знає близько 10 років і з
4
яким він зростав на одному подвір'ї. Разом з потерпілим та ОСОБА_1 в кафе «Островок» вони розпивали спиртні напої. ОСОБА_5 з незрозумілих причин почав ображати ОСОБА_1, він себе щодо нього агресивно. У зв'язку з цим він намагався заспокоїти ОСОБА_5. Уже коли вони залишили кафе, то у відповідь на дії потерпілого він штовхнув його у груди, від чого той упав на землю. Вони підняли потерпілого ОСОБА_5 і ОСОБА_6, який підійшов до них у цей час, запропонував розвести їх по домах. На прохання ОСОБА_5 вони відвезли його до яру, розташованого поблизу с Мильці Полтавського району. Там він пригадав, що у нього на 16 годину призначена зустріч з нотаріусом і він вирішив поїхати з ОСОБА_6 до нотаріуса, а потім повернутись. ОСОБА_5 залишився з ОСОБА_1. Коли вони повернулися, то побачили ОСОБА_1, а на відстані близько 100 - 150 метрів від нього потерпілого ОСОБА_5, який щось кричав у слід ОСОБА_1. В руках ОСОБА_1 був розкладний ніж, який той викинув у посадку. ОСОБА_1 розповів, що ОСОБА_5 напав на нього з ножем і він з ним в одній автомашині не поїде. Тому вони поїхали, а потерпілого залишили. Біля «Універсаму Полтава» вони зустріли ОСОБА_12, якому сказали де він може забрати ОСОБА_5.
Аналогічні показання під час досудового слідства та в судовому засіданні давав і ОСОБА_1, який хоч і не заперечував що заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, проте стверджував, що змушений був захищатись від потерпілого, який напав на нього з ножем. Факт вчинення злісного хуліганства щодо потерпілого заперечував, оскільки потерпілий в процесі розпивання спиртних напоїв його безпідставно ображав, називав його «синком», хизувався тим, що він уже сидів у місцях позбавлення волі, вів себе не адекватно, що виражалось у його різких змінах настрою.
Показання ОСОБА_2, про те, що на 16 годину у нього була зустріч із нотаріусом підтверджена показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що з ОСОБА_2 вона домовилась про зустріч на 16 годину, а прийшов він до неї о 16 годині 15 хвилин. Після вирішення своїх питань, ОСОБА_2 залишив її близько 16 години 45 хвилин. ( т. 1, .а.с. 182 )
Свідок ОСОБА_6 підтвердив показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Пояснив, що потерпілий був у нетверезому стані, намагався влаштувати сварку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Він запропонував їм відвезти їх додому, а коли вони сіли в автомобіль, то до нього у автомобіль сів і ОСОБА_5. На прохання останнього він повіз його у с Мильці. Там ОСОБА_2 пригадав, що йому необхідно в 16 годині бути у нотаріуса, тому вони поїхали, сказавши що вони скоро повернуться. ОСОБА_5 і ОСОБА_1 залишились удвох. Коли вони повернулись, то побачили ОСОБА_1, який ішов їм назустріч. У нього з носа текла кров, а в руках у нього був розкритий ніж. ОСОБА_1 пояснив, що коли вони залишились одні, то ОСОБА_5 ударив його кулаком у ніс. А коли він почав його заспокоювати, той кинувся на нього з ножем. Сказав, що забрав у ОСОБА_5 ніж і побив його палицею.
5
ОСОБА_5 в цей час стояв на відстані близько 100 - 200 метрів і висловлював на їх адресу погрози.
Після цього вони залишивши ОСОБА_5 поїхали до «Універсаму», з ОСОБА_2 знайшли водія ОСОБА_5 і сказали йому, що він може забрати потерпілого в Мильцях. При цьому він детально розповів йому як туди проїхати. (т. 1, а.с. 177 - 180, 238 -239 )
Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що він виконував функції водія ОСОБА_5. 17 січня 2001 року потерпілий ОСОБА_5 сидів і розпивав спиртні напої із ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Між потерпілим та ОСОБА_1 була сварка, а ОСОБА_2 їх заспокоював. ОСОБА_5 був дуже п'яним, просив його не залишати, щоб він його проконтролював. Він пішов прогрівати двигун, а коли через 10-15 хвилин повернувся, за столом уже нікого не було. Барменша йому сказала, що вони пішли хвилин 10-15 тому. Потім він зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і вони йому сказали, щоб він забрав ОСОБА_5 в Мильцях. При цьому ОСОБА_6 детально йому пояснив як туди проїхати. Він довго шукав потерпілого, але у той день потерпілого не знайшов. 18 січня 2001 року знайшов його у яру мертвим. ( т. 1,а.с. 23-40)
Свідок ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) підтвердила, що ОСОБА_5 сидів разом з двома хлопцями. Вони розпивали спиртне, замовляли кілька разів. ОСОБА_5 вів себе агресивно, щось кричав одному із хлопців і той вийшов. За ним вийшов і ОСОБА_5 з іншим хлопцем до першого хлопця, який ждав їх на вулиці. Хвилин через 10 вона побачила, що біля рибних рядів ОСОБА_5 б'ють ті двоє що були з ним. Це було приблизно о 14 годині. Вони його ударили раз чи два руками, і ОСОБА_5 упав, обидва ударили його ще кілька разів ногами. Після цього вони підняли ОСОБА_5, взяли під руки і повели на стоянку. ОСОБА_5 з одним з чоловіків про щось голосно розмовляв, ОСОБА_5 запам'ятала лише тому, що він вів себе дуже шумно.
В ході додаткового допиту свідок ОСОБА_8, пояснила, що конкретно вона не бачила, куди били ОСОБА_5. Вдарили приблизно два рази, але як саме, не пам'ятає. (т. 1, а.с, 78-79, 171, 227 )
З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності ( т. 1, а.с. 165 -169)
З протоколу огляду місця події вбачається, що труп потерпілого ОСОБА_5 виявлено в яру, який знаходиться у південно-східному напрямку від с Мильці Полтавського району. Після переміщення трупа, виявлено проталину по формі тіла. Труп в окремих місцях на дотик був теплий. (т. 1, а.с. 5 - 13 )
Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_5 наступила від комбінованої травми голови, тулубу та кінцівок з переломами: кісток носа, 10 ребра зліва, кісток правого передпліччя, масивних злитих крововиливів на шиї тулубу та кінцівках.
6
Зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкодження, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння і такі, що призвели до травматичного шоку та смерті. Смерть потерпілого настала між 4 та 6 годинами ранку 18.01.2005 року. Між отриманими тілесними ушкодженнями пройшов значний проміжок часу. Не виключено що в цей період він міг вчиняти активні дії. ( т. 1, а.с. 112-116, 124-126)
За висновком додаткової судово-медичної експертизи при наданні своєчасної допомоги смерть потерпілого можна було б попередити, (т. 1, а.с. 128)
В ході відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1, останній розповів і показав на місці, де між ним і ОСОБА_5 відбувалася бійка, в ході якої той ударив його кулаком в обличчя, потім узяв розкладний ніж і почав ним розмахувати. Він підняв палицю і почав бити нею ОСОБА_5 по різних частинах тіла. Потім забрав у нього ніж. Коли приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_6, він їм розповів про ОСОБА_5, перед тим як сісти до автомобіля, викинув ніж ОСОБА_5. В процесі відтворення у вказаному ОСОБА_1 місці було виявлено ніж. ( т. 1, а.с. 151-159)
За висновком додаткової судово-медичної експертизи, показання, дані підозрюваним ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та обставин події від 13.02.2001 p., частково відповідають локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі гр.. ОСОБА_5 І. Ю. Однак більш конкретно вказати локалізацію, механізм утворення , кількість тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 не може.
Індивідуальні особливості травмуючих предметів, якими наносились удари потерпілому ОСОБА_5, не відобразились. Але з урахуванням кількості та локалізації тілесних ушкоджень, слід вважати, що в момент нанесення тілесних ушкоджень тіло потерпілого неодноразово переміщалось.
(т. 1, а.с. 235-236)
Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і в судовому засіданні є послідовними, в цілому узгоджуються як між собою, так і з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, а також іншими дослідженими судом доказами.
Аналізуючи наведені докази, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, що спричинили його смерть були заподіяні саме засудженим ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 р.)
Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , на які посилається в апеляції прокурор, не можуть бути доказом вини ОСОБА_2 в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
7
Так, будучи вперше допитаною через рік після вчинення злочину, свідок ОСОБА_7 пояснили, що бачила як троє чоловіків били одного, який лежав на землі. На їх накази він не реагував. Потім його взяли і потягли з ринку на вихід. Вона узнала, що на землі лежав потерпілий ОСОБА_5, так як його фотографію їй показала його мати ОСОБА_4 ( т.2, а.с. 21 )
Під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_7 остання показала, що потерпілого бив один чоловік, який стояв з боку голови. ( т.2, а.с. 26 )
Згідно висновку судово-медичної експертизи, проведеної по наслідках відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_7, її показання лише частково відповідають даним судово-медичного дослідження трупу потерпілого. Конкретно кількість та локалізацію нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, свідок вказати не могла. ( т. 2, а. с. 57 - 58 )
Свідок ОСОБА_9, показання якої були оголошені в судовому засіданні пояснила, що працює поваром-барменом в кафе «Островок». У січні місяці близько 13 години в барі знаходилась компанія із трьох чоловік, які вживали спиртні напої. Коли вжили спиртні напої, стали голосно розмовляти, чим звертали на себе увагу. Коли ці відвідувачі розрахувались і вийшли на вулицю, увагу відвідувачів привернула «розборка». Вона помітила, що один з молодиків лежить на землі, а двоє стоять перед ним і щось йому пояснюють. Потім вона бачила як двоє вели третього в бік зупинки автотранспорту. ( т. 1, а.с. 171 )
Свідок ОСОБА_10, показання якої були оголошені в судовому засіданні, під час досудового слідства пояснила, що бачила як двоє чоловіків вели третього. Вони перетягли його через стоянку і пішли в бік універсаму. Вона поцікавилась у охоронця, куди його повели і той відповів, що хлопець в нетверезому стані і вони вирішили його відвезти. Вони сіли у автомобіль «Ауді» сріблястого кольору. ( т. 1, а. с. 76 )
Аналізуючи наведені докази, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть і правильно виправдав його за ч.3 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 р. ) за недоведеністю його вини.
Посилання в апеляції прокурора на показання цих свідків як на підтвердження того, що ці тілесні ушкодження могли бути заподіяні також і ОСОБА_2 І. І. є лише припущенням, яке відповідно до вимог ст. 327 КПК України не може бути покладено в основу обвинувального вироку.
По справі також встановлено, що в процесі розпивання спиртних напоїв між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникли неприязні стосунки. Це витікає не тільки з показань ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але і з показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 У зв'язку з чим районний суд дійшов до обґрунтованого висновку також і про відсутність у діях підсудного ОСОБА_1 хуліганських мотивів.
8
Тому суд правильно виправдав його за ч. 2 ст. 296 КК України, а дії ОСОБА_2, відповідно кваліфікував за ч. 1 ст. 296 КК України.
При визначенні покарання суд правильно врахував ступінь тяжкості вчинених кожним із засуджених злочинів, особу кожного винного обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. В обґрунтування прийнятого рішення навів відповідні мотиви. Покарання призначене в рамках статей закону, що передбачає відповідальність за вчинені ними злочини, відповідає вчиненому та даним про особу кожного винного.
Інших підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів бере до уваги також на те, що розслідування та судовий розгляд справи триває близько семи років, що є порушенням вимог ст. 6 Європейської конвенції з прав людини щодо права на справедливий і відкритий розгляд кримінального обвинувачення упродовж розумного строку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Ухвалила:
Апеляцію помічника прокурора Октябрського району м. Полтави залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2007 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.