АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а

Справа №33/796/529/2013 Постанова винесена суддею Андрійчуком Т.В.

Категорія: ст. 172-4 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Шальнєва Т.П., за участю прокурора Туровського Я.С., Семко Т.І. та захисника ОСОБА_2, розглянувши подання Оболонського прокурора Андрущенка О. на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 березня 2013 року, провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, закрито за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

У постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 будучи посадовою особою органу державної виконавчої влади, уповноваженої на виконання функцій держави- помічником санітарного лікаря по гігієні дітей та підлітків санітарно-епідеміологічної станції Оболонського району м. Києва Міністерства охорони здоров'я України, за місцем основної роботи в органі державної виконавчої влади в м. Києві по вул. Маршала Тимошенка, 2-Д, одночасно займалася іншою оплачуваною діяльністю, чим порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, та вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП.

Зробивши висновок, що у діях ОСОБА_3 немає події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, суддя районного суду у постанові послався на те, що ОСОБА_3 працюючи на посаді старшої медичної сестри ДНЗ №635 «Журавлик» здійснювала у розумінні ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я - медичну практику, виходячи з того, що у Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» та КУпАП відсутнє визначення «медична практика», й не вказано, що медична практика повинна розглядатися суто як окремий вид економічної діяльності, що підлягає ліцензуванню та повинна здійснюватись зареєстрованим у встановленому порядку суб'єктом господарювання.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції та вважаючи її незаконною і необ'єктивною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та внаслідок істотного порушення судом вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, прокурор Оболонського району м. Києва О.Андрущенко звернувся з поданням, в якому просить скасувати вказану постанову щодо ОСОБА_3, та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП і накласти стягнення, передбачене санкцією цієї статті.

В доповненні до наданого подання, прокурор просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07.03.2013 року скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 10 373 грн..

На подання прокурора Оболонськогорайону м. Києва захисник ОСОБА_2 подав заперечення в яких просить постанову суду першої інстанції залишити без зміни, а вищезазначене подання прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Туровського Я.С., який підтримав подання і надані до нього доповнення та просив його задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення подання з доповненнями прокурора та просили постанову суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та ретельно перевіривши доводи подання, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.ст. 278, 280 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 дотримані вищезазначені вимоги закону, а висновок судді в постанові про відсутність в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 11.12.1985 року по 29.12.2012 року працювала помічником санітарного лікаря по гігієні дітей та підлітків санітарно-епідеміологічної станції Оболонського району м. Києва Міністерства охорони здоров'я України, з 23.07.1995 року по 31.08.2012 року ОСОБА_3 за сумісництвом працювала старшою медичною сестрою у ДНЗ №635 «Журавлик».

Нормою п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» особам, зазначеним у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Така заборона розповсюджується, зокрема на посадових та службових осіб органів державної влади.

Диспозиція ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту).

У Законі України «Про засади запобігання і протидію корупції» та КУпАП відсутнє визначення «медична практика», й не вказано, що медична практика повинна розглядатися суто як окремий вид економічної діяльності, що підлягає ліцензуванню та повинен здійснюватись зареєстрованим у встановленому порядку суб'єктом господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є дипломованим фахівцем в галузі медицини, і їй присвоєно кваліфікацію «фельдшер».

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.08.2000 року №195 медична діяльність -це регламентована Основами законодавства України про охорону здоров'я, іншими актами законодавства з питань охорони здоров'я, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України діяльність з надання громадянам лікувально-профілактичної допомоги.

Ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначено, що медична допомога - це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і паталогічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до класифікатора професій та довідника кваліфікаційних характеристик професій посада «сестра медична» віднесена до медичних працівників (фахівців) галузі охорони здоров'я.

Посадовою інструкцією сестри медичної старшої ДНЗ «Журавлик» затвердженої наказом директора ДНЗ «Журавлик» від 22.07.2011 року, до кола посадових обов'язків ОСОБА_3 відносилось: здійснення заходів з охорони здоров'я дітей та працівників закладу, обстеження вихованців, здійснення профілактичних заходів, організація медичних оглядів.

А тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, оскільки у розумінні ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я здійснювала саме медичну практику.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки оскаржуваної постанови, або які б підтверджували порушення вимог чинного адміністративного законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови та відповідних додаткових доказів в поданні не наведено та до Апеляційного суду м. Києва не надано.

Враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини у справі, які районний суд повно та всебічного з'ясував, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, постанова районного суду є законною, обґрунтованою, винесеною на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, а тому підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим подання прокурора з наданими доповненнями задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П о с т а н о в и л а:

Подання прокурора Оболонськогорайону м. Києва О. Андрущенка з урахуванням наданих доповнень - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07 березня 2013 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Т.П. Шальнєва