Справа №784/2875/13 27.06.2013 27.06.2013 27.06.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11сс/784/156/13 Слідчий суддя: Беспрозванний О.В.
Категорія ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Куценко О.В.
суддів Олещук Т.Л., Кателіна В.П.
при секретарі Георгіци В.В.
судовому розпоряднику ОСОБА_2
за участю
прокурора Андрусяк В.Г.
представника заявника ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши за кримінальним провадженням № 42012160040000016 апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2013 року, якою
відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Ленінського району м. Миколаєва ОСОБА_5 від 14.05.2013р. про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.375 КК України за фактом винесення завідомо неправосудного рішення суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва Димитровим В.І. за відсутністю складу злочину.
З наданих матеріалів вбачається, що представник заявника ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на постанову слідчого прокуратури Ленінського району м. Миколаєва ОСОБА_5 від 14.05.2013р. про закриття кримінального провадження. Вважаючи дану постанову слідчого незаконною, посилався на те, що суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва Димитровим В.І. винесено завідомо неправосудне рішення, проте слідчим не надано належної уваги тому, що судове рішення від 30.10.2008р. про скасування рішення того ж суду від 04.04.2007р. постановлено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні зазначеної скарги, суд послався на те, що розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню проведено в повному обсязі: допитані свідки, долучені письмові докази, зроблений їх детальний аналіз і дана їх оцінка. За результатами досудового розслідування слідчим прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття даного кримінального провадження.
В апеляції представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скасувати рішення слідчого прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012160040000016 від 11.12.2012р. Ухвалу слідчого судді вважає необґрунтованою та невмотивованою. На його думку, суддя Димитров В.І. не мав права скасовувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.04.2007р., оскільки це рішення не було заочним, вирішення питання про його скасування є юрисдикцією суду апеляційної та касаційної інстанції, крім того, заява про скасування зазначеного рішення була подана особою, що не була учасником судового процесу. Наполягає на тому, що слідчий суддя при розгляді скарги не надав належної оцінки зазначеним доводам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за заявою ОСОБА_3 було відкрите кримінальне провадження № 42012160040000016 за ч.1 ст. 375 КК України за фактом винесення суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва Димитровим В.І. 30.10.2008р. завідомо неправосудної ухвали про перегляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
Проте, в порушення вимог зазначеної статті розгляд даної скарги, що стосується кримінального провадження щодо обвинувачення судді, здійснювався слідчим суддею того ж суду, де обіймав посаду судді Димитров В.І..
Як передбачено п. 6 ч.2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь – якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правило підсудності. Тому оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Вивчивши матеріали кримінального провадження № 42012160040000016, постановляючи нову ухвалу, колегія суддів вважає, що постанова слідчого про закриття даного кримінального провадження за відсутністю в діях колишнього судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Димитрова В.І. складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, є законною та обґрунтованою.
Як встановлено за результатами досудового розслідування, суддя Димитров В.І. своєю ухвалою від 30.10.2008р. на підставі ст.ст. 231, 232 ЦПК України скасував постановлене ним заочне рішення від 04.04.2007р. та призначив цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі – продажу житлового будинку № 35/1 по вул. с. Лазо в м. Миколаєві та визнання за позивачем права власності на цей будинок у загальному порядку.
Викладені в заяві ОСОБА_3 до прокуратури відомості, що суддею винесено завідомо неправосудне рішення від 30.10.2008р., при проведенні досудового розслідування за цим факт підтвердження не знайшли. Так, ОСОБА_3 посилається на те, що суддя Димитров В.І. не мав права скасовувати судове рішення від 04.04.2007р., оскільки воно не було заочним.
Проте, встановлено, що ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19.11. 2009р., яка набрала законної сили та має преюдиціальний характер, ОСОБА_3 було відмовлено у прийнятті його апеляційної скарги до розгляду в частині оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.10.2008р., з тих підстав, що цією ухвалою скасовано заочне рішення. Зазначена ухвала від 30.10.2008р. не являлось остаточним судовим рішенням, що не позбавляло заявника можливості захищати у встановлений законом спосіб свої інтереси, як позивача. Цивільна справа за позовом ОСОБА_3 була предметом судового розгляду судами 1-ої та апеляційної інстанції, в ході якого перевірялися також доводи заявника про безпідставність скасування рішення суду від 04.04.2007р.. За результатами розгляду вказаної справи в 2011 р. прийнято судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, яке вступило в законну силу.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи представника заявника про незаконність та необґрунтованість рішення слідчого про закриття даного кримінального провадження.
Керуючись ч.3 ст. 407, ст. ст. 409, 412 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2013 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Ленінського району м. Миколаєва ОСОБА_5 від 14.05.2013р. про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.375 КК України за фактом винесення завідомо неправосудного рішення суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва Димитровим В.І. за відсутністю складу злочину.
Головуюча
Судді