СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
04 грудня 2006 року | Справа № 20-9/181 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Рубан М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Ірхіна Михайла Юрійовича, довіреність № 4416/0/2-06 від 31.05.06, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
відповідача: Муніци Дмитра Дмитровича, довіреність № 184 від 17.04.06, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 24.10.2006 по справі № 20-9/181
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)
до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі (вул. 3-я Бастіонна, 4,Севастополь,99011)
про визнання недійсною постанови № 13 с від 10.08.2005 року
ВСТАНОВИВ:
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до відповідача, державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Севастополі про визнання недійсною постанови № 13-с від 10.08.2005 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.10.2006 провадження у справі № 20-9/181 за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про визнання недійсною постанови № 13 від 10.08.2005 закрито на підставі частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати прийняту у справі ухвалу, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Підставою для скасування зазначеного судового рішення заявник апеляційної скарги вважає неповне з’ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та порушення норм процесуального права, які були допущені судом першої інстанції.
Так, апелянт посилається на необґрунтоване закриття судом першої інстанції провадження у справі, оскільки державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Севастополі, на думку позивача, є контролюючим органом у сфері електроенергетики, рішення якого можуть бути оскаржені на підставі частини 5 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”, пункту 14 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 у судовому порядку.
З причин зайнятості суддів Плута В.М. та Прокопанич Г.К. в іншому судовому засіданні, на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2006, здійснено їх заміну на суддів Горошко Н.П. та Щепанську О.А.
Переглянувши ухвалу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи та позовної заяви вбачається, що спір виник у зв’язку з винесенням державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі постанови № 13 с від 10.08.2005 про накладення на відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про визнання недійсною зазначеної постанови.
Разом з тим, в процесі розгляду справи з’ясувалось, що відповідач у справі - державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі не включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та не має статусу юридичної особи, про що також свідчить наказ державного підприємства “НЕК “Укренерго” № 63 від 26.02.2006 “Про створення відокремлених підрозділів НЕК “Укренерго”, Положення про відокремлений підрозділ “Держенергонагляд у Кримському регіоні” ДП “НЕК “Укренерго” (арк. с. 33-39, 55-59).
Заслухавши представників сторін, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Виходячи з того, що державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі не є юридичною особою, а отже і не може бути стороною судового процесу в розумінні статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Севастополя на підставі частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов правомірного висновку про закриття провадження у справі.
Спростовуючи посилання представника позивача на статтю 52 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, судова колегія приймає до уваги, що застосування цієї норми є правом суду, а не обов’язком.
Отже, посилання скаржника на невірне застосування господарським судом міста Севастополя норм процесуального права при прийнятті судового акту є безпідставними.
Окрім цього, судова колегія звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості звернутися з позовом до юридичної особи, до складу якої входить державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Севастополі.
За таких обставин переглянута у справі ухвала господарського суду міста Севастополя відповідає приписам чинного процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" є неспроможними.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 199, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 24.10.2006 у справі № 20-9/181 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська