Справа № 654/1646/13-к

Провадження № 1-в/654/216/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді: Третьякової І.В.,

при секретарі: Бакай В.В.,

за участю прокурора: Данилевського М.А.,

представника ГВК №7: Терентьєва С.С..

представника лікарської комісії: Поплавської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області подання начальника Голопристанської виправної колонії №7 Херсонської області про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою засудженого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст.Рукопіль Пугачовського району Саратовської області РФ, без визначеного місця проживання, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого.

Засуджений 18.04.2012 Малинівським районним судом м. Одеси за ст. 93п. «ж», 117ч4, 118ч2, 42 КК України до 15 років позбавлення волі, зарахувати в строк період з 08.04.2002 по 08.08.2002.

Початок строку - 23.06.2010 Кіпець строку - 23.02.2025

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація Голопристанської виправної колонії № 7 Херсонської області внесла подання про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою засудженого ОСОБА_3 .

Заслухавши представника установи, щодо характеристики особи засудженого, який підтримав подання та просив про його задоволення, представника лікарської комісії, щодо стану здоров'я засудженого, думку прокурора, який заперечив проти задоволення подання, вивчивши матеріали подання та особової справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 засуджений за ряд особливо тяжких злочинів. За час відбування покарання засуджений допускав порушення вимог режиму утримання. За весь час відбування покарання має два стягнення одне з яких на даний час не погашено, заохочень не має, не працевлаштований, характеризується посередньо, за час відбування покарання на шлях виправлення не став. Відповідно до медичного висновку від 29.04.2013 року засуджений хворіє невиліковною хворобою: Прогресуючий двобічний інфільтративний туберкульоз легенів, фаза розпаду. МБТ +. Туберкульозна інтоксикація, хронічне обструктивне захворювання легень, активна фаза. Легенева недостатність 11 ступеня. Дихальна недостатність 11 ступеня. Хронічне легеневе серце І ступеня. Серцева недостатність. Анемія. Кахексія, що підпадає під перелік захворювань, оголошений Наказом ДДУПВП і Міністерства охорони здоров'я № 3/6 від 18.01.2000 року.

На час розгляду подання до закінчення строку відбування призначеного покарання залишилося майже дванадцять років.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 28.09.1973 року «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання. Відповідно до п.3 згаданої Постанови, вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли та хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбування покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.

Захворювання є підставою для звільнення лише у випадку, якщо воно не тільки за своєю тяжкістю, але і за характером перешкоджає відбуванню покарання. Іншими словами, коли подальше відбування покарання загрожує життю людини або може призвести до серйозного погіршення його здоров'я або інших тяжких наслідків, але доказів про погіршення стану здоров'я засудженого не надано.

Крім того, в матеріалах подання відсутній жодний доказ наявності у засудженого близьких родичів, які б мали можливість здійснювати за ним догляд і дали на це згоду (відповідних заяв рідних та близьких в матеріалах справи не має).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розгляд питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 28.09.1973 року «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», ст. 84 КК України, ст. ст..537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника Голопристанської виправної колонії №7 Херсонської області про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення через Голопристанський районний суд.

Суддя: І. В. Третьякова