АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22ц/790/2206/13р.
Справа № 2-1240/2012 Головуючий 1 інст. Іванісова Л.О.
Категорія: сімейні Доповідач - Колтунова А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,
при секретарі: Попій Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та повернення особистого майна, -
ВСТАНОВИЛА:
13 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Позивач посилалась на ті обставини, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 16 січня 2010 року.
03 грудня 2011 року шлюбні відносини між ними припинені, мешкають вони окремо.
За час шлюбу, а саме 08 грудня 2010 року, вони придбали легковий автомобіль «Volkswagen BORA», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач просила суд визнати за нею право власності на одну другу частину вказаного автомобіля, стягнути з відповідача на її користь вартість однієї другої частини вказаного автомобіля - 40 000,00 грн., автомобіль залишити в користуванні останнього.
01 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, повернення особистого майна.
Позивач по зустрічному позову просив суд зобов'язати відповідача повернути йому майно, яке належить йому особисто (речі індивідуального використання ): закордонний паспорт; трудову книжку; диплом про закінчення ХРТТ (1995 р.); дипломи про освіту, видані ХНУРЕ - бакалавра (1999 р.) та спеціаліста (2000 р.) на ім'я ОСОБА_1; шкіряну куртку з хутром чорного кольору (50 розм.); куртку «Columbia» чорно - жовтого кольору (50 розм.); демісезону шкіряну куртку чорного кольору (50 розм.); кросівки 2 пари 43 розміру фірми «Adidas» білого та жовтого кольору; кросівки 1 пара фірми «Reebok» білого кольору 43 розміру; три спортивні костюми «Adidas» (50 розм.) - чорний, синій та з білим верхом; куртка синя замшева з хутром (50 розм.); туфлі три пари (50 розм.); черевики зимові спортивні 42 розміру «Adidas» та «Ecco»; костюм фірми («Arber») синій в смужку (50 розм.); спортивний костюм сірого кольору (50 розм.); сорочки, футболки, светри; 4 колеса литі диски R15 та колісна гума205/65 R15.
Стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за придбані у шлюбі речі: шафа купе з чотирма дверима - вартість 7900,00 грн; кондиціонер Media -2900 грн., телевізор Soni DDL - 40BX400-5744,00 грн., миючий пилосос Zebmer 919,0 STLD - 1 911, 00 грн., ортопедичний матрац - 2 750,00 грн., а всього в сумі 10 597, 50 грн., а також грошову компенсацію витрат на ремонтно - будівельні роботи, які здійснені в будинку АДРЕСА_3, якій належав ОСОБА_2 на праві власності до шлюбу в сумі 13 920,72 грн., а також судові витрати по справі.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення компенсації вартості однієї другої частини автомобіля «Volkswagen BORA», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, то ОСОБА_1 вказував, що вони є необґрунтованими. 13 квітня 2012 року ОСОБА_1 була проведена оцінка автомобіля і його вартість визначена в сумі 41 955,65 грн.
13 серпня 2012 року представник позивача ОСОБА_2 подала уточнену позовну заяву, в якій зменшила суму компенсації вартості однієї другої частині спірного автомобіля з 40 000,00 грн. по 20 977,83 грн.
Також просила поділити спільне майно, яке вони придбали з відповідачем в період шлюбу, а саме: соковижималку Alaska/th je 16 вартістю 249,99 грн., м'ясорубку Zelmer - 699 грн., мотокосу KLBC-430С - 889,0 грн., стартерну автомобільну батарею - 1 700 грн., пилосос марки Zelmer - 919, 0 ST LD - 1 911,00 грн.
Вказане майно виділити в користування ОСОБА_3, а з нього на її користь стягнути одну другу частину вартості даного майна 2 724,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на її користь 3 500,00 грн., у якості компенсації здійснених відповідачем грошових переводів у період шлюбу у сумі 7 000,00 грн. на ім'я ОСОБА_4 та 2 705,00 грн. компенсації вартості однієї другої частини ноутбука TM «Lenovo G 560CB 05298315» та принтера Samsung CLP - 325, вартістю 5 410,00 грн.
Всього позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 30 З07,33 грн.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 25 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості спільно набутого в шлюбі майна, а саме одної другої частини автомобіля Volkswagen BORA, в сумі 20 977,00 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 83 коп. в порядку розподілу спільного майна подружжя.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку розподілу спільного майна подружжя право власності на одну другу частину соковижималки Alaska/th je 16, одну другу частину м'ясорубки Zelmer, одну другу частину миючого пилососа Zelmer ST LD.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку розподілу спільного майна подружжя право власності на одну другу частину соковижималки Alaska/th je 16, одну другу частину м'ясорубки Zelmer, одну другу частину миючого пилососа Zelmer ST LD.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на суму 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, їх доводам та запереченням не дано належної оцінки.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано не були прийняті до уваги письмові докази, які підтверджують факт придбання сторонами в період шлюбу майна: шафи - купе, кондиціонера, телевізора, ортопедичного матрацу.
Крім того, суд визнав за сторонами по одній другій частині соковижималки, м'ясорубки і миючого пилосмока, але такі вимоги ніхто із них не заявляв. Таким чином, суд вийшов за межі позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підтримував апеляційну скаргу і просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення та задовольнити позов ОСОБА_3
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про розподіл майна і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про розподіл майна, суд першої інстанції виходив із того, що зібрані по справі докази безспірно свідчать про те, що в період шлюбу було придбано сторонами наступне майно: автомобіль Volkswagen BORA, соковижималка Alaska/Jh jeJ6, м'ясорубка Zelmer, миючий пилосос Zelmer ST LD.
Суд прийшов до висновку, що автомобіль Volkswagen BORA, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен бути залишений в користуванні відповідача, а на користь позивача необхідно стягнути з нього грошову компенсацію в сумі 20 977,00 грн.
Оскільки угоди щодо розподілу іншого майна сторони не досягли, то суд в порядку розподілу майна подружжя визнав за ними право власності по одній другій частині даного майна: соковижималки Alaska/ je 16, м'ясорубки Zelmer, миючого пилососу Zelmer ST LD.
Колегія суддів вважає, шо погодитися з даними висновками суду першої інстанції в повному обсязі не можна з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 січня 2010 року (а.с. 5).
Сторони при розгляді справи в суді першої інстанції визнали той факт, що в період шлюбу вони придбали автомобіль Volkswagen BORA, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, соковижималку Alaska/th je 16, м'ясорубку Zelmer, мотокосу KLBC- 430С, миючий пилосос Zelmer - ST LD (a.c 12, 13, 74, 75).
Позивач по зустрічному позову ОСОБА_9 вказував, що окрім вищеперерахованого майна, в період шлюбу ними також були придбані шкаф-купе, кондиціонер Media, ЖК телевізор Soni DDL - 40BX40U, ортопедичний матрац, у підтвердження даних обставин надав чеки (а.с. 34-35, 74-75).
Суд першої інстанції визнав дані докази недопустимими, оскільки в них не вказано покупця, відсутні реквізити належного оформлення договору купівлі - продажу.
Із товарних чеків, які містяться в матеріалах справи від 10 серпня 2010 року, 24 січня 2011 року, 14 марка 2011 року та накладної № PL 000001487 від 11 жовтня 2010 року, які були надані ОСОБА_3, вбачається, що вказане майно придбалось за суми, зазначені в цих документах та в певний час (а.с. 34-35).
Разом з тим, із даних документів не вбачається, що це майно придбалось саме ОСОБА_10 або ОСОБА_2
В подальшому ОСОБА_1 були надані суду вказані квитанції та чеки, але в них було дописано, що придбане майно доставлялося за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, суду не було надано доказів, внаслідок чого були внесені зміни до цих товарних чеків по придбанню телевізора, кондиціонера, в яких раніше не було вказано, що дане майно доставлялось за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, повторно надані документи суперечать раніш наданим ОСОБА_10 доказам (а.с. 74-75).
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 вказував, що дані чеки були видані приватними підприємцями в період розгляду справи, коли виникло питання куди доставлялось дане майно.
ОСОБА_2 в суді першої, а її представник в суді апеляційної інстанції, заперечували проти придбання вказаного майна в період шлюбу з ОСОБА_11, мотивуючи тим, що позивач в указаній квартирі мешкає більш ніж 15 років і в квартирі був кондиціонер, шафа - купе, телевізор, задовго до появи там відповідача.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги дані товарні чеки як допустимі докази по справі.
Даних, що вказане майно знаходиться у квартирі АДРЕСА_2, де мешкали сторони у період шлюбу, при розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції, надано не було.
За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в даній частині.
Погоджується колегія суддів і з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення компенсації в сумі 13 920,72 грн. від загальної суми спільних грошових затрат у розмірі 27 841,44 грн. на ремонт будинку АДРЕСА_3, який є дошлюбним майном ОСОБА_2
У відповідності з висновком судово - будівельної технічної експертизи № 9812 від 16 листопада 2012 року в будинку АДРЕСА_3 не виконувалось жодних робіт, що зазначені в кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору № 01/06 від 02 червня 2010 року, а також робіт, що зазначені в акті прийому виконаних будівельних робіт за червень 2010 року (а.с. 105- 108).
За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнято до уваги надані ОСОБА_10 документи, які свідчать про проведення ремонтних робіт у вищевказаному будинку (а.с. 41-46), оскільки інших доказів, що спростовують висновки експертизи, яка підтверджує, що перераховані в пред'явлених ОСОБА_2 документах роботи по ремонту будинку АДРЕСА_3 не здійснювались, надано не було.
Не вбачає колегія суддів і правових підстав для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо повернення особистого майна.
Зібрані по справі докази не свідчать про те, що вищеперераховане майно було у ОСОБА_1 і воно безпідставно не було повернено позивачем.
При такому положенні, у відповідності з вимогами ч.1 ст. 61 ЦПК України суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за відсутністю доказів.
Що стосується рішення суду в частині розподілу майна, факт придбання якого в період шлюбу доказаний, то колегія суддів вважає, що рішення суду в даній частині підлягає зміні.
У відповідності з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» слідує, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтям 69-72 СК України та статті 372 ЦК.
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Залишаючи у спільній частковій власності сторін соковижималку Alaska/th je 16, м'ясорубку Zelmer, миючий пилосос Zelmer - 919,0 ST LD, суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги, що вказане майно не може бути віднесено до неподільних речей, у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для залишення його в загальній спільній власності подружжя.
Оскільки при розгляді справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції було встановлено, що вказане майно знаходиться в користуванні позивача, то колегія суддів вважає доцільним залишити його в користуванні останній.
Також судом безспірно встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen BORA», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в користуванні відповідача.
В суді апеляційної інстанції представники сторін наполягали, що автомобіль необхідно залишити в користуванні ОСОБА_1
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині передачі автомобіля в користування ОСОБА_1 слід залишити без змін.
Оскільки вартість соковижималки, м'ясорубки, миючого пилосмока є меншою, ніж вартість автомобіля «Volkswagen BORA», то різниця підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 19 547,00 грн. (41 955,65 : 2 - 2859,99 : 2 = 19 547,55).
В частині відмови в позові ОСОБА_2 про розподіл мотокоси KLBC- 430С, акумуляторної батареї, принтера Samsung CLP - 325, ноутбука TM «Lenovo G 560CB 05298315» , а також повернення 3500,00 грн. рішення суду не оскаржується.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 69, 71 СК України, ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, п.п. 3, 4 ст. 309, ст. 313, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року - змінити, скасувавши його в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку розподілу спільного майна подружжя права власності на одну другу частину соковижималки Alaska/th je 16,одну другу частину м'ясорубку Zelmer, одну другу частину миючого пилососа Zelmer - 919,0 ST LD.
Частково задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1
Визнати за ОСОБА_2 право власності на соковижималку Alaska/th je 16, м'ясорубку Zelmer, миючий пилосос Zelmer - 919,0 ST LD.
Зменшити суму компенсації, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 20 977,00 грн. до 19 547,55 грн.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: