АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/1835/13 Головуючий 1-інстанції - Наумова С.М.
Справа № 2-2506/09 Доповідач - Борова С.А.
Категорія - право власності
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Борової С.А.
суддів - Маміної О.В., Крилової Т.Г.,
за участі секретаря - Карамишевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором -
в с т а н о в и л а:
В січні 2009 року ВАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2009 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Забезпечено позов шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання за кредитним договором.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2009у скасувати. Посилається на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно вимог п.1, 2, 7 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
На підставі ч.3 ст.152 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повертатися в Україну.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд із України та в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до розгляду справи по суті.
Частинами 1, 2 ст. 6 Закону визначають випадки тимчасової відмови у видачі паспорта та тимчасової відмови у виїзді за кордон.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вживаючи заходів до забезпечення позову, слід виходити з відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції щодо обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не є законною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2009 року скасувати. У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за кредитним договором відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
судді -