Справа № 372/463/13-ц Головуючий у І інстанції Степанова О.С.

Провадження № 22-ц/780/2889/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.

Категорія 26 01.07.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Яворського М.А.

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №223323625 від 12.03.2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 березня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір №223323625, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 65000 доларів США строком на 240 місяців по 12.03.2028 року зі сплатою 14,25% річних за користування кредитними коштами.

12 березня 2008 року до кредитного договору був укладений договір іпотеки між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3. Відповідно до договору іпотеки іпотекодавець передав іпотеко держателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площа земельної ділянки - 0,2500 га.

Станом на 03 серпня 2010 року Відповідач має заборгованість перед Банком у сумі 92905,08 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 733271,92 грн.

Просив суд, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 733271,92 грн. та судових витрат в сумі 3441 грн. звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, цільове призначення якої, будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площа земельної ділянки - 0,2500 га.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року, позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.03.2013 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертаючись до суду не надав належних та допустимих доказів, які б давали правові підстави для задоволення позову, а саме звернення стягнення на майно відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки під час розгляду справи достовірно встановити заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 03.08.2010 року не вдалося можливим, крім того судом в рішенні вказано, що відсутній повний текст кредитного договору, копію договору іпотеки неможливо прочитати, відсутня копія претензії-повідомлення від 18.09.2009 року.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №223323625, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 65000 доларів США для придбання нерухомості - земельної ділянки загальною площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223185101:09:002:0025 (а.с. 7-11).

З метою повного і своєчасного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, 12 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якої виступає земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 20-22).

Як вбачається із розрахунку заборгованості згідно кредитного договору №223323625 від 12.03.2008 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 станом на 03 серпня 2010 року становить 92905,08 доларів США, що еквівалентно 733271,92 грн. (а.с. 93-96).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, з 29.05.2009 року відповідачем не вносилися кошти в рахунок погашення кредиту, яка станом на 03.08.2010 року становить 733271,92 грн.

Відповідач ОСОБА_3 мав можливість ознайомитися з матеріалами справи і достовірно знав про заборгованість, а також приймав участь у судовому засіданні.

Відповідно п. 37 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина 3 статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про залишення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» без задоволення, оскільки позов заявлений з підстав звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, тому необхідно звернути стягнення, передбачене вимогами ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Викладені в апеляційній скарзі доводи повністю спростовують висновки суду, до яких суд безпідставно дійшов, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не відповідає обставинам справи, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду, з ухваленням нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, звернувши стягнення на нерухоме майно, шляхом продажу на прилюдних торгах: земельної ділянки за кадастровим номером 3223185101:09:002:0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 411375 грн. вказаної у договорі іпотеки і погодженої сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №223323625 від 12.03.2008 року у сумі 733271,92 грн. та судових витрат в сумі 3441,00 грн. звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: земельної ділянки, за кадастровим номером 3223185101:09:002:0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1114. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площа земельної ділянки - 0,2500 га., вартістю 411375 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: