Справа № 373/1148/13-п Головуючий у І інстанції Овдієнко К. М.

Провадження № 33/780/380/13 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.

Категорія 1 01.07.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2013 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.05.2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1

притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.,

В С Т А Н О В И В :

За постановою приватний підприємець ОСОБА_2 визнана винуватою у тому що вона, в порушення вимог ст.83 КЗпП України, при звільненні працівника ОСОБА_3 не нараховувала та не виплатила останній грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 01.07.2007 року по 21.09.2012 року та, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, не виплатила їй розрахункові кошти при звільненні

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову та постановити нову, якою визнати її невинною у скоєнні адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що компенсація за не використанні відпустки не була виплачена ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що вона кожен рік використовувала відпустку. Також звертає увагу, що суддею при розгляді справи не було взято положення ст.38 КУпАП, оскільки строки накладення адміністративного стягнення спливли.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати стверджується складеним протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, приписом головного інспектора праці територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області.

Доказам по справі суддею надана належна оцінка і висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, є вірним.

Посилання у апеляційній скарзі на відсутність порушень ОСОБА_2 термінів виплати заробітної плати не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки дії і рішення працівників територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області в установленому законом порядку не оскаржені, а складені ними процесуальні документи, що є доказами по справі, є чинними.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладене з дотриманням вимог ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про не дотримання суддею вимог ст.38 КУпАП суперечать вимогам Закону, так як адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, носить триваючий характер і дані про його припинення відсутні.

Апеляційна скарга не містить підтверджених доказами доводів, які б спростовували правильність висновків судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення і про необхідність накладення на неї адміністративного стягнення.

За таких обставин постанова судді є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.05.2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Суддя: В.Р. Шроль