Справа № 1019/2950/12 Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.
Провадження № 22-ц/780/3602/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 50 01.07.2013
У Х В А Л А
іменем України
27 червня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стовпяги-Агро» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стовпяги-Агро» про поновлення на роботі, визнання незаконними протоколів та рішень загальних зборів учасників товариства, скасування реєстраційної дії державного реєстратора,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який надалі уточнив, доповнив і мотивував тим, що він є одним із засновників та директором ТОВ «Стовпяги-Агро». Вказував, що 5 жовтня 2012 року він подав запит до Державної реєстраційної служби України і отримав відповідь, що директором ТОВ «Стовпяги-Агро» є ОСОБА_3, хоча про зняття з посади директора його не повідомляли, з наказом про звільнення не ознайомлювали. Зазначав, що його було усунуто з посади керівника товариства всупереч ст.ст.58,61 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 ЦК України, ст.167 ГК України та розділу 9 Статуту товариства, а саме з порушенням встановлених законом вимог до порядку скликання та проведення загальних зборів учасників, де їм надається можливість реалізувати своє право щодо управління товариством. Посилаючись на порушення його прав як учасника товариства, просив поновити його на посаді директора ТОВ «Стовпяги-Агро», визнати незаконними протоколи №3,4,5 загальних зборів учасників ТОВ «Стовпяги-Агро», визнати незаконним рішення позачергових зборів учасників ТОВ «Стовпяги-Агро» від 19 січня 2013 року, скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Переяслав-Хмельницької РДА щодо внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб в частині зміни директора товариства.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2013 року позов задоволено.
Відповідач ТОВ «Стовпяги-Агро» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 9 лютого 2011 року громадяни ОСОБА_4 і ОСОБА_2 створили Товариство з обмеженою відповідальністю «Стовпяги-Агро», яке 14 лютого 2011 року пройшло державну реєстрацію (а.с.4,12). Рішенням загальних зборів учасників товариства від 9 лютого 2011 року ОСОБА_2 було призначено директором товариства (а.с.12).
Також судом встановлено, що повноваження ОСОБА_2 на посаді директора товариства було припинено.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що при звільненні позивача порушено вимоги ст.ст.58, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 ЦК України, ст.167 ГК України та Статуту товариства, зокрема порушенно встановлені законом вимоги до порядку скликання та проведення загальних зборів учасників.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками, оскільки суд у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України неповно з'ясував обставини справи, в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.
Вирішуючи спір в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора товариства, суд не з'ясував чи має даний спір ознаки трудового спору, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зокрема судом не було встановлено чи виникли між ТОВ «Стовпяги-Агро» і ОСОБА_2 у зв'язку із призначенням останнього на посаду директора трудові відносини, чи було укладено між сторонами у передбаченій законом формі трудовий договір (контракт), якщо було укладено, то коли і які його умови. З'ясування наведених обставин було важливим з огляду на те, що ОСОБА_2 обгрунтовує у позові свої вимоги саме порушенням його корпоративних прав як учасника товариства, передбачених ст.ст.58,61 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 ЦК України, ст.167 ГК України та Статутом товариства, а не порушенням його трудових прав чи вимог трудового законодавста при звільненні.
Також, ухвалюючи рішення про поновлення ОСОБА_5 на посаді директора товариства, суд взагалі не з'ясував і не зазначив у рішенні коли (дата) і який орган (посадова особа) припинив повноваження ОСОБА_5 як директора та з яких підстав, що є грубим порушенням норм процесуального права щодо змісту судового рішення (ст.215 ЦПК) та свідчить про його незаконність і необгрунтованість.
Задовольняючи вимоги про визнання незаконними протоколів №,№ 3,4,5 загальних зборів учасників ТОВ «Стовпяги-Агро», суд не звернув уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав як визнання протоколу недійсним не передбачений законом. Відповідно до роз'яснень, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом ст.20 Господарського кодексу України, який може бути оскаржений до суд.
Задовольняючи вимоги позивача про скасування реєстраційної дії державного реєстратора Переяслав-Хмельницької РДА щодо внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб в частині зміни директора товариства, суд не звернув уваги, що фактично даний спір не стосується відповідача ТОВ «Стовпяги-Агро», а стосується виключно прав і обов'язків державного реєстратора, який не був залучений до участі у справі і наявність спору з яким судом перевірено не було. Крім того, ухвалюючи рішення цій частині суд вийшов за межі своєї компетенції, поскільки відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізиних осіб-підприємців» скасування своєї реєстраційної дії належить до виключних поноважень державного реєстратора.
Вирішуючи спір в частині визнання незаконними рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Стовпяги-Агро» від 19 січня 2013 року, суд першої інстанції залишив поза увагою, що на загальних зборах вирішувалися питання, які пов'язані із корпоративними правами учасників товариства, передбаченими ст.167 Господарського кодексу України. Зокрема на зборах вирішувалися питання щодо виключення ОСОБА_2 з числа учасників господарського товариства, прийняття ТОВ «Агротрейд Груп» до складу учасників товариства, затвердження нової редакції статуту товариства, анулювання угод і договорів, підписаних ОСОБА_2 всупереч Статуту товариства, уповноваження ОСОБА_6 щодо подання документів державному реєстратору. За таких обставин спір в цій частині виник між товариством і його учасником з приводу корпоративних прав, а відтак згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам.
Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з таких міркувань.
Згідно приписів ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визнчених ст.205 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Стовпяги-Агро» від 9 лютого 2011 року ОСОБА_2 було призначено директором товариства, а рішенням загальних зборів учасників товариства від 28 вересня 2012 року повноваження ОСОБА_2 на посаді директора товариства було припинено у зв'язку із грубим порушенням останнім положень статуту товариства щодо укладення договорів на суму більше 100000 грн. без погодження із загальними зборами, не скликанням загальних зборів, приховуванням інформації ро поточну діяльність товариства (а.с.12,80).
Також судом встановлено, що трудовий договір, в тому числі у формі контракту з ОСОБА_2 не укладався, умови роботи та трудовий розпорядок не встановлювалися, заробітна плата останньому не визначалася і не виплачувалася.
Наведені обставини підтвердив в суді апеляійної інстанції позивач ОСОБА_2
Згідно ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.
Згідно ст.21 КЗпПУ трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці. Особливою формою трудового договору є контракт.
Згідно ч.4 ст.65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.
За змістом вказаних норм та роз'яснень Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства судам підвідомчі лише трудові спори, тобто спори, які витікають із трудового договору, укладеного між товариством і членом виконавчого органу.
Поскільки судом встановлено, що трудовий договір між сторонами не укладався і трудові відносини, які згідно ст.15 ЦПК України є підставою для захисту прав в порядку цивільного судочинства, між сторонами не виникли, то дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи та позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що спір як в частині поновлення на роботі, так і в частині визнання недійсними рішень загальних зборів та протоколів, виник та стосується порушення корпоративних прав позивача, передбачених ст.167 Господарського кодексу України.
У відповідності з п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, підвідомчі господарським судам.
З огляду на те, що спір за позовними вимогами ОСОБА_2 виник між господарським товаристом і його учасником з приводу корпоративних прав, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то колегія суддів прийшла до висновку про наявність передбачених законом підстав для закриття провадження у справі.
Даний спір підвідомчий господарським судам, де і має вирішуватися.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стовпяги-Агро» задоволити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2013 року скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________