СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 листопада 2006 року | Справа № 2-13/13292-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Велієв Р.Ш., дов. №2 від 20.02.2006,
відповідача: 23.11.2006 - Шандрук В.І., дов. б/н від 20.11.06; 30.11.2006 - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Сільського комунального підприємства "Бій-Су" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 20.09.2006 у справі № 2-13/13292-2006
за позовом Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, 95022)
до Сільського комунального підприємства "Бій-Су" (вул. Шкільна, 7, с. Кримка, Джанкойський р-н, 96154)
про стягнення 3005,70 грн.
ВСТАНОВИВ:
Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до сільського комунального підприємства „Бій-Су” про стягнення збитку, заподіяного порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 3005,70 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2006 у справі №2-13/13292-2006 позов задоволено. Стягнено з сільського комунального підприємства „Бій-Су” збитку 3005,70 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що відповідач в порушення норм діючого законодавства здійснював спеціальне водокористування за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування. За період з 01.01.2006 по 24.05.2006 забір води із свердловин склав 21500 куб.м. Згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкоджених водогосподарськими спорудами й обладнань, порушення правил їх експлуатації", затвердженої Наказом Державного комітету по водному господарству від 29.12.2001 № 290 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332, державі заподіяний збиток у сумі 3005,70 грн. На підставі статті 111 Водного кодексу України вказана сума стягнута судом з відповідача у примусовому порядку.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у зв'язку з тим, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального права, позовні вимоги не визнає тому, що звертався 22.12.2005, 09.03.2006 з відповідною заявою про продовження дозволу на спецводокористування на період 2006 року.
Крім того, апелянт посилається на те, що оскільки дія частини 2 статті 16 Закону України "Про надра" №132/94-ВР від 27.07.1994 була призупинена на 2006 рік, відповідач не міг отримати дозволу на спеціальне водокористування, а це означає, що порушення умов водокористування виникло незалежно від відповідача.
В судовому засіданні 23.11.2006 представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представник позивача просив постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2006 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, вважаючи його законним, так як не одержавши ліцензії на користування надрами, відповідач не може одержати дозвіл на спеціальне водокористування питною водою.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природно го середовища" Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по екології та природним ресурсам є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони на вколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, у тому числі інших функцій здійснення державного контролю за використанням та охоро ною вод. Стаття 109 Водного кодексу Украї ни наділяє вказаний вище державний орган правом представляти інтереси держави при розгляді у судах спорів про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок по рушення водного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач є підприємством, яке здійснює спеціальне водокористування (водні ресурси) на підставі дозволу виданого Укр. КРИ №455 від 21.07.2005 строком дії до 01.01.2006.
Відповідно до частини 1 статі 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” №2164-ХІІ від 25.06.1991 використання природних ресурсів в України здійснюється в порядку загального і спеціального використання.
Частиною 3 статі 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до статі 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, вико ристання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням ка налів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається:
- державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;
- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2006 Управлінням державної екологічної інспекції Північно - Кримського регіону проведена перевірка з питання дотримання вимог природоохоронного за конодавства сільським комунальним підприємством „Бій-Су”.
За результатами перевірки складено акт № 153 від 24.05.2006, згідно якого юридична особа - сільське комунальне підприємство „Бій-Су” в період з 01.01.2006 по 24.05.2006 відповідач самовільно (без ліцензії) здійснювало спеціальне водокористування підземними водами, оскільки строк дії дозволу Укр. КРИ №455 від 21.07.2005 закінчився 01.01.2006 (аркуш справи 30-33).
Відповідно до довідки сільського комунального підприємства „Бій-Су” №21 від 24.05.2006 об'єм самовільного забору води (без ліцензії) за вказаний період з 01.01.2006 по 24.05.2006 склав 21500 куб.м. (аркуш справи 10).
Таким чином, згідно тексту акту, з 01.01.2006 по 24.05.2006 сільським комунальним підприємством „Бій-Су” у порушення природоохоронного законодавства спеціальне водокорис тування здійснювало самовільно, у зв'язку із чим відповідно до наданого розра хунку позивача, який приведено згідно пункту 6 "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресур сів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд та обладнань, порушення правил їх експлуатації", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332, державі заподіяна шкода на суму 3005,70 грн. (21500 м . куб. х 0,02796 грн. х 5 (кратність) =3005,7 грн. )- аркуш справи 6.
24.05.2006 посадова особа відповідача притягнута до адміністративної відповідальності по статі 48 КУпАП у ви гляді штрафу в розмірі 85 грн., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2006 та постановою про накладання адміністративного стягнення від 26.05.2006 на аркуші справи 11-12. Вказані документи не оскаржені і ніким не скасовані, не визнані недійсними.
Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища листом №84/5-4 від 13.01.2006 на підставі статті 17 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” відмовив сільському комунальному підприємству „Бій-Су” в дозволі на спецводокористування на 2006 рік у зв’язку з відсутністю ліцензії на користування надрами.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про фактичне порушення водного законодавства з боку сільського комунального підприємства „Бій-Су”, але судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про наявність вини відповідача при водокористуванні без спеціального дозволу, що є необхідною складовою при відшкодуванні шкоди, заподіяної державі.
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.05.2004 № 950-3/04 „Про затвердження плану заходів по покращення водопостачання и водовідведення сільських населених пунктів Автономної Республіки Крим на період 2004-2008 років” затверджено план заходів, пунктом 19 якого визначено забезпечення видачі дозволів на спеціальне водокористування всім суб’єктам господарської діяльності, в тому числі сільським комунальним службам, незалежно від наявності у них спеціальних дозволів (ліцензії) на користування надрами, або продовжувати наявні дозволи на спеціальне водокористування до отримання ліцензії на користування надрами, строк виконання –постійно 2004-2008 роки. Виконавці даної постанови - Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища і підприємство КП „Южгеоцентр”.
В порушення цієї постанови, а також в порушення статті 49 Водного кодексу України Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища не надав відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування. Вказаним примушено відповідача діяти всупереч нормам Водного кодексу України, а саме: здійснювати водокористування із артезіанської свердловини за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, оскільки сільське комунальне підприємство „Бій-Су” не мало можливості припинити забезпечення людей питною водою.
Крім того суд не звернув уваги на ті обставини, що відповідач здійснює забір питної води із артезіанської свердловини у розмірі 247 куб.м. на добу, що не потребує ліцензування. Інструкція "Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод" №23 від 04.02.2002 (Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при комітеті України з питань геології та використання надр) передбачає, якщо з підземних вод забір води не перевищує 300 куб.м. на добу, то водний об'єкт не є родовищем і ліцензії на користування ділянкою надр не потребується.
Приймаючи до уваги викладене вище, а також ті обставини, що надання ліцензії на користування надрами на 2006 рік призупинено частиною 1 статті 77 Закону України "Про бюджет на 2006 рік", в задоволенні позову слід відмовити.
Прокурором заявлений позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень природоохоронного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені на підставі неповно з’ясованих обставин, рішення суду підлягає скасуванню.
При прийнятті нового рішення судова колегія відмовляє прокурору у задоволенні позову.
Керуючись статтями 101, 103, (пункт 1) 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Сільського комунального підприємства "Бій-Су" задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2006 у справі № 2-13/13292-2006 скасувати.
3..Прийняти нове рішення:
„У позові відмовити”.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
Л.М. Заплава