СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 листопада 2006 року | Справа № 20-3/299 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Ізергіної Лідії Федорівни, довіреність № 10/06 від 10.01.06;
відповідача: Злобіна Андрія Анатолійовича, довіреність № 7149/0/2-06 від 11.08.06;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 26.10.2006 у справі № 20-3/299
за позовом закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" (вул. Гер. Революції, 67,Севастополь,99010)
до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)
про стягнення 2962,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.10.2006 у справі № 20-3/299 позов закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення 2962,34 грн. задоволено.
В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що, оскільки безоблікове споживання закритим акціонерним товариством „Рембудкомплект” електричної енергії сталося у зв’язку з некваліфікованими діями персоналу електропередавальної організації, то, таким чином, відповідно з Правилами користування електричною енергією, споживач не повинен нести матеріальну шкоду.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд невірно встановив обставини справи.
Так, відповідач зазначає, що сторонами у договорі на постачання електроенергії, а саме у пункті 8.3. був узгоджений порядок розрахунку за електричну енергію. Таким чином, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" вважає, що не має місця некваліфікованих дій його персоналу. Також, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Із оскаржуваного рішення, на думку відповідача, слідує, що закрите акціонерне товариство "Рембудкомплект" отримало товар (електричну енергію), а сплатити за отриманий товар відмовляється у повному обсязі, ніяких своїх розрахунків споживаної енергію суду надано не було, що дає підстави вважати позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" необґрунтованими, а оспорюване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального права.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
02.01.2004 між закритим акціонерним товариством "Рембудкомплект" та відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" був укладений договір № 129 на поставку електричної енергії (а.с. 8-12), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору є продовженим на теперішній час.
Відповідно до припису Держенергонагляду в місті Севастополі № 75/83 від 06.10.2005 закритому акціонерному товариству „Рембудкомплект” було запропоновано встановити лічильники, які фіксують 30-хвилинну максимальну потужність в часи максимального навантаження енергосистеми. Строк виконання - до квітня 2006 року.
28.04.2006 за замовленням позивача для заміни лічильників на електронний багатофункціональний прилад обліку, відповідно до пункту 3.8 Правил користування електричною енергією, представники відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" зняли робочі прилади обліку по вводу № 2 ТП-1217, а саме:
1) СА4У № 550053 з показником 7189 кВт,
2) СР4У № 029705 з показником 2990 кВт,
3) СР4У № 892825 з показником 7520 кВт
та встановили новий електронний багатофункціональний лічильник ЕМS 132.41.4 № 288916 2005 року випуску (зразковий лічильник класу 0,2 ЦЭ6806 № 110225).
Після встановлення багатофункціонального приладу обліку було виявлено, що лічильник не відповідає заводським параметрам, у зв’язку з чим він був знятий відповідачем та відвезений в лабораторію відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".
Оскільки попередні прилади обліку встановлені не були, позивачем був складений акт від 28.04.2006 (а.с. 20), представником відповідача зазначений акт не підписаний.
Перевіркою в лабораторії відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" лічильника ЕМS 132.41.4 № 288916 було встановлено, що лічильник працює не в класі та підлягає ремонту, що підтверджується листом відповідача від 03.05.2006 № 3499/0/2-06 (а.с. 21).
03.05.2006 відповідач відновив позивачу старі прилади обліку.
За час знаходження об’єктів позивача без приладів обліку за період з 27.04.2006 по 03.05.2006 відповідач нарахував позивачу безоблікове споживання електроенергії та виставив рахунки на суму 2962,34 грн., які були сплачені позивачем.
Дані обставини справи сторонами не заперечуються.
Пунктом 3 Правил користування електричною енергією передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Планова заміна, обслуговування та ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників.
Непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.
Таким чином, законодавством передбачено можливе безоблікове споживання електроенергії, а саме - у випадку планової заміни, обслуговування та ремонту розрахункових засобів обліку електричної енергії або у випадку їх непланової заміни. З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на те, що договором між сторонами взагалі не передбачено безоблікове споживання електроенергії, судової колегією вважаються неспроможними.
Апеляційна інстанція також зазначає, що господарський суд першої інстанції необґрунтовано не звернув уваги на норми частини 3 пункту 3.19 Правил користування електричною енергією, відповідно до яких - під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами.
Так, судова колегія вважає, що такий порядок сторонами був узгоджений в частині 2 пункту 8.3 договору - „Якщо Постачальник не отримав в зазначений строк дані об об’ємах споживаної Споживачем електроенергії, визначення об’єму споживаної електроенергії здійснюється по середньодобовому об’єму споживання за попередній розрахунковий період.” Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дані про витрати за безоблікове споживання електроенергії Споживачем постачальної організації надані не були.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, оскільки позивачем був отриманий товар від відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", більш того, факт отримання електроенергії підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, підстав, які б звільняли його від сплати за товар, не має, позивні вимоги закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" вважаються необґрунтованими та такими, що суперечать загальним засадам законодавства.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з тим підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26.10.2006 у справі № 20-3/299 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У позові закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення 2962,34 грн. відмовити.
5. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Рембудкомплект" (99010, м. Севастополь, вул. Гер. Революції, 67, р/р 26003255764001 в СФ КБ Приватбанк у м. Севастополі, МФО 3324935, код ЄДРПОУ 05398964) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, р/р 26038333335510 в СО АК Промінвестбанк України, МФО 324515) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
6. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
Г.К. Прокопанич