Справа № 2-725/12

Провадження № 22ц/782/1101/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.

суддів: Галан Н.М., Туренка С.І.,

при секретарі Друпповій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд» на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29 січня 2013 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати, як незаконне та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності на звернення до суду з позовними вимогами, а про досягнення між сторонами угоди про продовження строку позовної давності позивачем не надано доказів.

Проте погодитися з висновками суду не можна з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.08.2006 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4804луг01с, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3500 грн. на строк до 28.08.2007 року.

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 5 договору від 21.08.2006 року, договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами.

Як вбачається із п. 4 укладеного між сторонами договору, позичальник підтверджує, що ознайомлений з «Положенням про кредитування членів КС «Аккорд», що свідчить про врегулювання правовідносин сторін не лише зазначеним договором, але і відповідним Положенням.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив доводів позивача про те, що пунктом 4.12. розділу 4 Положення про кредитування членів КС «Аккорд» передбачено, що у разі, якщо на день закінчення договору позичальник, згідно умов кредитного договору, не сплатив суму кредиту та нарахованих процентів за час фактичного користування кредитом, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах і діє до повної сплати основної суми та нарахованих процентів.

При цьому, суд першої інстанції належним чином не витребував та не дослідив зазначене «Положення про кредитування членів КС «Аккорд».

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивачем строк звернення з даним позовом не порушено.

Щодо суті позовних вимог позивача, то колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2006 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4804луг01с, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3500 грн. з кінцевим строком повернення до 28.08.2007 року.

Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4804луг01с від 21.08.2006 року), який є невід'ємною його частиною.

Однак, в порушення умов договору про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 не здійснював платежі в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 01.03.2012 року у нього виникла заборгованість в сумі 9700,86 грн., з яких 2333,32 грн. - заборгованість за кредитом, 5034,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2333,32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5).

Відповідачем суми, що заявлені позивачем до стягненню за позовом, не оспорені, будь-яких інших розрахунків сум суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ч. 1 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, для порушника настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, обов'язок сплати неустойки.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з тим, що відповідач умови кредитного договору не виконує, кредитні кошти та відсотки за їх користування не сплачує, дана сума заборгованості підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги КС «Аккорд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КС «Аккорд» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» 2333,32 грн. - заборгованість по кредиту, 5034,22 грн. - заборгованість по відсотках, 2333,32 грн. - пені, а разом 9700 грн. 88коп.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають і судові витрати, понесені позивачем при розгляді даної справи в сумі 214,60 грн. грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313,314,315,316,317,319 ЦПК України судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити.

Рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29 січня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» 2333,32 грн. - заборгованість по кредиту, 5034,22 грн. - заборгованість по відсотках, 2333,32 грн. - пені, а разом 9700 грн. 88коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» судові витрати у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: