СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

28 листопада 2006 року

Справа № 2-31/10099-2006А

                   

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

 

секретар судового засідання                                        Льговська Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову та окрему ухвалу     господарського    суду  Автономної  Республіки   Крим (суддя  Привалова А.В.) від  27 липня 2006 року по справі № 2-31/10099-2006А

за позовом           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до           Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16,Нижньогірський,97100)

  

про визнання неправомірними дій і скасування рішення

 

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними дій відповідача по проведенню перевірки  та скасування рішення  про застосування штрафних санкцій у сумі 717 грн. з тих підстав, що:

-перевірка податковим органом була проведена з порушенням  вимог Закону України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”  (без направлення на перевірку та  наказу),

- у ході перевірки сума невідповідності була неправомірно підрахована з двох місць проведення розрахунків,

- помилкове відбивання номеру коду товару не є порушенням,

- фіскальний чек за 5 травня 2006 року був в наявності, однак не був підклеєний до Книги обліку розрахункових операцій, що не є порушенням.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем 6 травня 2006 року була проведена позапланова перевірка позивача, за наслідками якої складено  акт, на підставі якого 15 травня 2006 року відповідачем прийнято рішення № НОМЕР_1  про застосування штрафних санкцій у сумі 717 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим позов задоволено. Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим щодо проведення 6 травня 2006 року позапланової перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі від 15 травня 2006 року №НОМЕР_1 про застосування  до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1штрафних санкцій в сумі 717 грн. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40 грн. державного мита.

Постанова суду мотивована тим, що перевірка позивача проведена з порушенням вимог законів України, що встановлюють порядок її проведення (без плану, рішення,  наказу, направлення), тому акт перевірки не  може бути доказом, що підтверджує факт порушення. Інших доказів, підтверджуючих порушення, що допущені  позивачем, не надано.

У зв'язку зі встановленими з боку відповідача порушеннями вимог діючого законодавства, на адресу відповідача судом направлена окрема ухвала, якою зобов'язано начальника вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Не погодившись з вказаними судовими актами відповідач подав апеляційні скарги, в яких просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідач вказує, що при проведенні перевірки порушення законів України допущені не були, так як відповідачем не проводилась позапланова виїзна перевірка. Спеціальні підстави для проведення перевірок у рамках Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не встановлені.

Заперечення на апеляційну скаргу не надано.

Розпорядженнями першого заступника голови суду змінювався склад колегії, який остаточно визначений: головуючий суддя Градова О.Г., судді Дугаренко О.В., Голик В.С.

У судовому засіданні  з 21 листопада по 28 листопада 2006 року оголошувалась перерва. Представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарг, з питань підстав для проведення перевірки пояснень не надав. Представник позивача з апеляційними скаргами не погодився, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд, вислухав пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  встановив  наступне.

6 травня 2006 року посадовцями Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі перевірено магазин, розташований у АДРЕСА_2що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, з питань здійснення розрахункових операцій.

За результатами перевірки на бланку № НОМЕР_2 6 травня 2006 року  складено акт, який підписаний позивачем без заперечень (а.с. 7-8).

Актом перевірки встановлені порушення пунктів 2, 9, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1779-Ш від 1 червня 2000 року (зі змінами):

-          незабезпечення відповідності - наявність на місті проведення розрахунків  коштів у сумі 87 грн., у той час як у реєстраторі розрахункових операцій вказано 28,60 грн. (штрафні санкцій -292 грн.),

-          порушення режиму попереднього програмування товару -при проведенні розрахункової операції з продажу 1 пляшки коняку „Коктебель „Кара-Даг” за ціною 22,80 грн. у розрахунковому документі вказано коняк „Молдавський стандарт” за ціною 28,60 грн. (штрафні санкції -85),

-          незабезпечення збереження фіскального звітного чеку №НОМЕР_3 від 5 травня 2006 року у Книзі обліку розрахункових операцій (штрафні санкції -340 грн.).

На підставі цього акту перевірки 15 травня 2006 року начальником Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування  штрафних санкцій у сумі 717 грн. (а.с. 9).

Крім акту перевірки наявність допущених позивачем порушень підтверджується звітом всього в касі від 6 травня 2006 року (а.с.48), фіскальним чеком (а.с. 48), описом коштів (а.с. 49), які є додатком до акту перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, підставами для проведення перевірки позивача був план оперативних перевірок на травень 2006 року, під яким відповідач вважає документ під назвою „Критерії відбору суб'єктів підприємницької діяльності фізичних  осіб, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для проведення перевірки”, що містить характеризуючі  дані, (а.с. 42-43) та  направлення НОМЕР_5 на проведення позапланової перевірки, яке містить виправлення дати проведення перевірки на 6 травня 2006 року  (а.с. 44).

Тобто з наданих відповідачем доказів слідує, що перевірка позивача   була позапланової.

Згідно з частиною 4 статті 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Такий порядок передбачає  Закон України „Про державну податкову службу в Україні” (у редакції Закону №3813-ХП від 24 грудня 1993 року, зі змінами). Так частина 7 статті 11-1 вказує, що в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", податковий орган проводить позапланові перевірки.

Позаплановими перевірками Закон України „Про державну податкову службу в Україні”визначає перевірки, які не передбачені в планах роботи і які проводяться за наявності вказаних у законі обставин (частина 6 статті 11-1), за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (частина 8 статті 11-1).

З наведеного вище вбачається, що податковим органом проведена перевірка позивача без наявності обставин, встановлених законом, рішення керівника податкового органу, на підставі направлення, що містить виправлення в даті проведення перевірки та надано через місяць після її проведення.

Вказане свідчить про вчинення податковим органом дії по перевірці позивача, що є неправомірними, через які акт перевірки згідно з частиною 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є доказом, одержаним з порушенням закону, тому судом до уваги не приймається.

З вказаних вище обставин не приймаються до уваги звіт всього в касі (а.с.48) та опис коштів (а.с. 49), які підтверджують допущені позивачем порушення (невідповідність, порушення режиму попереднього програмування), тому що є додатком до акту перевірки.

Інших доказів, що підтверджують порушенням позивачем вимог пунктів 2, 9, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем до суду не надано.

Проти, позивач надав  витяг з Книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_4, який містить фіскальний звітний чек №НОМЕР_3 від 5 травня 2006 року, (а.с. 27-28),  службовий звіт, який підтверджує наявність режиму попереднього програмування товарів, (а.с. 26) та документи, підтверджуючи наявність двох місць проведення розрахунків (а.с. 11-12, 13-14), підтвердив  відсутність порушень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади (яким є відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, так як прийняте відповідачем рішення про застосування до позивача штрафу відсилає на акт перевірки, яка здійснена неправомірно, тому результати такої перевірки не можуть бути законними підставами для прийняття рішення про залучення до відповідальності.

Так як відповідачем допущені порушення діючого законодавства при проведенні перевірки, що підлягають усуненню на майбутнє, судом першої інстанції згідно з частиною 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України  відносно відповідача правомірно прийнята окрема ухвала.

Апеляційна інстанція не приймає до уваги доводи апеляційних скарг, тому що скарги не містять доказів, підтверджуючих правомірність проведення перевірки. Апеляційні скарги відповідача не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.

                    Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2006 року у справі № 2-31/10099-2006А залишити без змін.

Окрему ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2006 року у справі № 2-31/10099-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

 

Головуючий суддя                                        О.Г. Градова

 

Судді                                                                      В.С. Голик

 

                                                                      О.В. Дугаренко