СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 грудня 2006 року | Справа № 2-13/15094-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Свириденко Є.Ю., дов. № 4593 від 28.08.2006
відповідача: Романова Л.М., дов. № 1 від 03.01.2006
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Форум" в особі Севастопольської філії на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І. ) від 10.10.2006 у справі № 2-13/15094-2006
за позовом Акціонерного комерційного банку "Форум"
(бул. Верховної Ради, 7,Київ 100,02100)
в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (вул. В. Морська, 20,Севастополь, 99011)
до Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Партизанська, 41,Алушта,98500)
про стягнення 138840,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 10.10.2006 у справі № 2-13/15094-2006 Акціонерному комерційному банку "Форум" в особі Севастопольської філії відмовлено в задоволенні позову про стягнення з Алуштинського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства збитків у сумі 138840,00 грн.
Позивачем на зазначене рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга, в якій сторона просить скасувати цій судовий акт та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Основні аргументи апеляційної скарги полягають в наступному:
- на думку заявника апеляційної скарги, суд дійшов до помилкового висновку, що позивачем не доведений факт спричинення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки розрахунок суми втраченої вигоди позивач здійснював по аналогії з діяльністю Севастопольської філії АКБ “Форум” у місті Ялта
- при розгляді справи суд не дав належної оцінки доказам, які знаходились у справі і зробив висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
28.11.2005 між Акціонерним комерційним банком "Форум" ( далі - АКБ “Форум”) та громадянином Агаповим В.І. був укладений договір купівлі-продажу 11/100 часток нежилого приміщення, літера А, що знаходиться за адресою: м. Алушта вул. Тавричеська, 3, загальною площею 58,5 кв.м. з метою відкриття відділення АКБ “Форум”. (арк.с. 15)
12.12.2005 АКБ “Форум” зареєструвало право колективної власності на придбане нежиле приміщення в державному реєстрі Сімферопольського МБТРІ, за реєстраційним номером 10783839 у книзі 2/1 ПД (арк.с. 17).
Згідно акту прийому передачі об’єкту нерухомого майна від 03.07.2006 спірне майно було передано В.І. Агаповим - АКБ “Форум” в особі Севастопольської філії (арк.с. 18).
05.12.2005 за вих. № 197 на адресу відповідача надійшов лист позивача з вимогою звільнити вищевказане приміщення до 10.12.2005 у зв’язку з тим, що дане майно придбано АКБ “Форум” на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2006 з метою організації діяльності Севастопольської філії АКБ “Форум”(арк.с. 25).
Як вбачається із матеріалів справи, Алуштинське ВПВКГ листом від 08.12.2005 № 2828 (арк.с.26) відмовилось звільнити вказане приміщення до вирішення в судовому порядку спору про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 28.11.2005.
Алуштинське ВПВКГ, вважаючи себе законним користувачем спірного майна згідно договору оренди, укладеного у 1997 році з ВАТ ТПФ „Фідес” з метою створення єдиного центру по оплаті населенням комунальних послуг, з правом наступного викупу, звернулось до Алуштинського міського районного суду з позовом до Агапова Віктора Івановича, за участю третьої особи : АКБ „Форум” в особі Севастопольської філії про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2005. АКБ „Форум” був поданий зустрічний позов до Алуштинського ВПВКГ про виселення із нежитлового приміщення.
Рішенням Алуштинського міського районного суду від 03.03.2006 у справі № 2-366/06 (арк.с. 81) Алуштинському ВПВКГ було відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог, зустрічний позов АКБ „Форум” був залишений без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 15.06.2006 рішення міського суду в частині позовних вимог Алуштинського ВПВКГ було залишено без змін, в частині зустрічних позовних вимог банку –скасовано , оскільки суд помилково вирішив процесуальне питання, залишаючи позов без розгляду. (арк.с. 80).
Однак, добровільно відповідач звільнив спірний об’єкт тільки 03.07.2006 (арк.с. 18).
У зв’язку з тим, що АКБ “Форум” в особі Севастопольської філії з 28.11.2005 року по 03.07.2006 року був позбавлений можливості своєчасно почати діяльність Алуштинського відділення банку в особі Севастопольської філії, так як відповідач самовільно займав вказане приміщення у зазначений період, банк, на підставі статей 15,16,22 Цивільного кодексу України, звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Алуштинського ВПВКГ про стягнення 138840,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (арк.с. 2-4).
Розрахунок суми втраченої вигоди позивач здійснював по аналогії з діяльністю Севастопольської філії АКБ “Форум” у місті Ялта, оскільки, на його думку, Ялтинська і Алуштинська філії здійснюють ідентичний обсяг послуг, займають аналогічні по площі приміщення, розташовані в курортних містах Криму та на відділеннях працює приблизно однакова кількість співробітників.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних учасників судового розгляду, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди .
Відповідно до статті 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно чинного законодавства збитками є , у тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, свої вимоги про стягнення суми упущеної вигоди в розмірі 138840,00 грн. позивач обґрунтовує тим, що збитки завдані йому внаслідок протиправних дій відповідача, пов’язаних з самовільним, без правових підстав, зайняттям останнім спірних приміщень, використання яких могло принести позивачу прибуток за аналогією доходу, отриманого Ялтинським та Алуштинським відділеннями АКБ “Форум” за період з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року.
Відмовляючи позивачу в задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дана особа, порушаючи вимоги статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не довела тих обставин, на які посилалась як на підставу заявленого позову, а саме, - факту понесених ним збитків і їх конкретного розміру.
Судова колегія вважає, що з таким висновком суду першої інстанції слідує погодитися у зв’язку з наступним.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У даному спорі має місце позадоговірна шкода, отже, до відповідача підлягає застосуванню деліктна відповідальність.
Для застосування деліктної відповідальності, передбаченої вищезазначеною статтею, необхідна наявність обов’язкових умов, утворюючих склад правопорушення, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність; наявність прямої дійсної шкоди; причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою, за вчинення якого настає цивільно-правова відповідальність перед юридичною особою, а також вина особи, яка заподіяла шкоду.
Судова колегія вважає обґрунтованим довід заявника апеляційної скарги про наявність неправомірних дій з боку відповідача, які призвели до
несвоєчасного звільнення спірного об’єкта, а також причинно - наслідкового зв’язку між цими діями і шкодою та вини відповідача в її заподіянні, що підтверджується рішенням Алуштинського міського суду і ухвалою Апеляційного суду АР Крим при розгляді справи № 2-366/06 (арк.с. 80,81).
Однак, розміру цих збитків позивачем доведено не було.
Розглядаючи спори про відшкодування збитків, у тому числі у вигляді упущеної вигоди, суд повинен виходити з їх доведеності і обґрунтованості наданими доказами та приписами чинного законодавства.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність відповідних обставин. При цьому, такі дані встановлюються різними засобами доказування.
В силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті обставини, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем (арк.с.11), доход Ялтинського відділення і відповідно Алуштинського відділення АКБ “Форум” за період з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року склав 138840,00 грн. Вказана сума, за твердженням позивача, складається з відсоткових доходів по операціям з фізичними особами на суму 70526,42 грн., з комісійних доходів по операціям з банками на суму 13455,90 грн., з комісійних доходів по операціям з клієнтами у сумі 45352,88 грн. та з доходів від обміну валют у сумі 9504,80 грн.
Судова колегія при дослідженні розрахунку утраченої вигоди дійшла до наступних висновків.
Відповідно до додатку, вказаного у цьому розрахунку, розшифровка здійснена на підставі доходів, отриманих Ялтинським відділенням АКБ „Форум” (арк.с. 11). Однак, як вбачається із зворотно –залишкового кошторису по розрахункам за період з 01.12.2005 по 30.12.2005 і з 04.01.2006 по 30.06.2006 (арк.с. 11а-12) він складений Севастопольською філією АКБ „Форум”, а не Ялтинським відділенням банку. Крим того, судова колегія не може саме цей доказ оцінити як належний і допустимий при розгляді даної справи, оскільки Ялтинське відділення АКБ „Форум” входить до складу Севастопольської філії АКБ „Форум”, а з наданої розшифровки доходів, отриманих Севастопольською філією АКБ „Форум”, не вбачаються суми утраченої вигоди, які відображені позивачем в розрахунку.
У зв’язку з чим, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги цей розрахунок позивача.
Згідно зі статтею 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачем не надано жодних доказів відносно того, яку кількість клієнтів планувалась обслуговувати у Севастопольській філії АКБ „Форум” в місті Алушті, який би здійснювався оборот коштів за вказаний період, які банківські операції і на яку суми були би проведені позивачем за період незаконного зайняття відповідачем спірних приміщень.
Інших розрахунків, які би підтверджували суму втраченої вигоди, тобто розмір збитків, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, наданий заявником апеляційної скарги розрахунок суми втраченої вигоди по аналогії з діяльністю Ялтинського відділення АКБ „Форум”, які, на його думку, здійснюють ідентичний спектр послуг, судова колегія не може оцінити як належний доказ спричинення йому збитків у вигляді втраченої вигоди, оскільки зазначена сума не може бути розрахована по аналогії з іншою філією вказаного банку, у зв’язку з чим це обґрунтування позивача має суб’єктивний характер.
Також судова колегія критично оцінює довід заявника апеляційної скарги про те, що в Алуштинському відділенні банку було заплановано здійснювати ідентичний з Ялтинським відділенням обсяг фінансових операцій, оскільки позивачем не враховані обставини того, що в Ялті функціонують як установи санаторно - курортного типу, так лікувально –профілактичного напрямку, розташований морський порт, мешкає більша кількість населення, а також провадять свою роботи інші установи, організації і промислові підприємства, які є корпоративними клієнтами Ялтинської філії банку.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про необхідність ототожнювання роботи двох різних відділень банку, судова колегія вважає неспроможним.
У зв’язку з викладеним, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 101,103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-13/15094-2006 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Форум" в особі Севастопольської філії залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Сотула
суддів Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар