Справа № 372/519/13-к Головуючий у І інстанції Проць Т.В.
Провадження № 11-кп/780/260/13 Доповідач у 2 інстанції Гайдай Р.М.
Категорія 19 02.07.2013
ВИРОК
Іменем України
02 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Миколюка О.В.
суддів - Гайдай Р.М., Черкасова В.М.
при секретарі - Безкровному С.О.
з участю прокурора - Кулаківського К.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року, яким, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 раніше не судимого, -
засуджено та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, згідно ст. 89 КК України не судимого, -
засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтись для реєстрації в цю інспекцію.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_4 судимого:
- вироком Миронівського районного суду Київської області від 13.04.10р. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, -
засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 13.04.10р. і остаточно призначено ОСОБА_4 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 4 269 грн. 18 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнанні винними, та засуджені за те, що 28.11.12р. близько 21 год. 50 хв. діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів особистого збагачення, маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) у ОСОБА_5, перебуваючи в м. Обухові по вул. Каштанова, 15, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи належним їй майном, а саме: шкіряною сумкою «Cromia», вартістю 2 256 грн. 18 коп., мобільним телефоном «Nokia 6300», вартістю 890 грн., шкіряним гаманцем «Tonny Perrotti», вартістю 950 грн. та іншим майном, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 6 595 грн. 60 коп.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №4 від 14.01.13р. потерпілій ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку з легким клінічним перебігом, синців на лобі справа, на верхній губі посередині, на правій кисті, крововиливів на правій передньо-боковій поверхні шиї, садини в області правого променево-зап'ясткового суглоба, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 20.04.13р. близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_6, після спільного вживання алкогольних напоїв, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, а за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав два мобільні телефони «Нокіа 1280», вартістю 230 грн. кожен, зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», вартістю 30 грн. та пластикову картку банку «VAB» на ім'я ОСОБА_6, після чого з місця злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 - 490 грн. матеріальної шкоди.
Прокурор, в апеляційній скарзі, просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність - ст. 75 КК України, невідповідності призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості злочину та особі засудженого а також істотним порушенням кримінального процесуального закону. Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Призначене покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити без змін. Вважає, що суд, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням не мотивував своє рішення, не зазначив належних підстав застосування ст. 75 КК України а також даних, які б свідчили про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котрий апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_3, котрий покладається на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину за який їх засуджено доведена доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, і не оспорюється в апеляційній скарзі.
Щодо доводів прокурора про м'якість призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 та неправильне застосування кримінального закону України, а саме ст. 75 КК України, то вони є слушними.
Згідно із зазначеним законом, рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийняте, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Однак, звільняючи ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, суд у порушення наведених вище вимог закону не навів, які саме обставини справи та дані про особу ОСОБА_3 він поклав в основу прийнятого рішення і не обґрунтував у вироку висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування ним покарання.
Суд фактично не врахував тяжкість інкримінованого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, обставин його вчинення та даних про особу обвинуваченого, котрий не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, ні моральну, ні матеріальну шкоду потерпілій не відшкодував, а також думку потерпілої ОСОБА_5, котра просила про суворе покарання обвинуваченим.
За таких обставин призначене судом ОСОБА_3 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням є явно несправедливим внаслідок м'якості.
У зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону вирок суду щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового вироку та визначення йому покарання у вигляді реального відбуття позбавлення волі, яке йому призначене судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України колегія суддів,-
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора задоволити.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України скасувати.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання і направлення для реального відбуття покарання.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня його проголошення.
СУДДІ:
1_________________ 2__________________ 3__________________