КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2006 № 31/357
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Зеленіна В.О.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача - Бічуков А.В. (довір. № 12-14/581 від 06.10.06)
відповідача – Дембіцька І.О.(довірю. від 14.07.06)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Хліб України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2006
у справі № 31/357 (Качан Н.І.)
за позовом Державної акціонерної компанії "Хліб України"
до Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Хліб України"
про стягнення 324142,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі № 31/357 задоволені позовні вимоги Державної акціонерної компанії “Хліб України”, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Лізингова компанія
“Хліб України” на користь Державної акціонерної компанії “Хліб України” 292 099,14 грн. основного боргу, 27 673,39 грн. пені, 4 369,48 грн. 3% річних, 3 241,40 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що згідно укладеного між позивачем і відповідачем, договору купівлі-продажу № 8987 позивач передав відповідачу партію товару на загальну суму 912 496,20 грн. Відповідач за отриманий товар сплатив частково. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання, боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню). Статтею 625 даного Кодексу передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 5.1 договору купівлі-продажу покупець здійснює оплату у грошовій, або вексельній формі за погоджену партію товару у розмірі 100% її вартості протягом 2-х банківських днів з дати отримання рахунку від продавця. Позивач, порушуючи свої зобов’язання за договором щодо виставлення рахунків, незаконно та необґрунтовано зробив розрахунок штрафних санкцій по стягненню з відповідача пені та суми річних. В матеріалах справи знаходиться, надана позивачем, копія рахунку-фактури від 12.09.05, яку відповідач не отримував. Рахунок-фактура від 12.05.06 надійшла відповідачу 17.05.06, а тому розмір штрафних санкцій складає 456,15 грн., а не грн., як це було нараховано позивачем.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу, укладеного 28.04.05 між Державною акціонерною компанією “Хліб України” і Закритим акціонерним товариством “Лізингова компанія “Хліб України” , продавець продає та відпускає, а покупець приймає та оплачує продукцію в кількості та за цінами, що наведені в таблиці на умовах даного договору. Продавець відпускає товар на умовах ЕХW ДП ДАК „Хліб України” „Одеський КХП” (Інкотермс 2000).
Пунктом 3.3. даного договору встановлено, що поставка здійснюється окремими погодженими партіями до 31.05.05. Датою отримання товару вважається дата виписки видаткової та податкової накладних.
Позивач передав відповідачу партію товару, а саме борошна вищого ґатунку на загальну суму 912 496,20 грн., що підтверджується накладними № 000346 від 28.04.05, № 000322 від 03.05.05, № 000325 від 10.05.05, на відпуск товарно-матеріальних цінностей (а.с. 14-21). Відповідно до протоколу зарахування зустрічних вимог від 01.06.05 проведено зарахування зустрічних вимог за договором № 8987 на суму 470 397,06 грн. Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, заборгованість останнього перед позивачем складає 292 099,14 грн.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 526 даного Кодексу, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнообов’язкового інтересу.
Судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення на користь Державної акціонерної компанії “Хліб України” з Закритого акціонерного товариства “Лізингова компанія “Хліб України” 292 099,14 грн. основного боргу.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу № 8987 від 28.04.05 сторони встановили, що покупець здійснює оплату за погоджену партію товару у розмірі 100% її вартості протягом 2-х банківських днів з дати отримання рахунку від продавця.
В матеріалах справи міститься копія рахунок-фактури № 001546 від 12.09.05 (а.с. 24) без доказів направлення її відповідачеві. В судовому засіданні 09.10.06, на вимогу колегії суддів, позивач не надав доказів направлення даної рахунок-фактури відповідачу. Наданий позивачем витяг з електронного реєстру виставлених рахунків не свідчить про отримання відповідачем рахунку-фактури № 001546.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги рахунок-фактуру датовану 12.05.06, яку відповідач отримав 17.05.06. До апеляційної скарги додано рахунок-фактуру № 001546/1 від 12.05.06 та ксерокопію конверта з печаткою поштової установи, датованої 15.05.06. Рахунок-фактуру Закритим акціонерним товариством “Лізингова компанія “Хліб України” отримано 17.05.06, оплата товару здійснюється, відповідно до пункту 5.1. договору протягом 2-х банківських днів тобто до 19.05.06. Оскільки, позивачем нараховано пеню і річні до 19.05.06 відсутні правові підстави для стягнення пені і річних.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.06 по даній справі підлягає зміні.
Відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені і річних, державне мито за подачу апеляційної скарги перераховано в доход держбюджету від суми позову, тому зайво сплачене державне мито в розмірі 1 460,51 грн. підлягає поверненню відповідачеві з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Лізингова компанія “Хліб України” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі № 31/357 змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Лізингова компанія „Хліб України” (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 25411916) на користь Державної акціонерної компанії “Хліб України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 20047943) 292 099,14 грн. основного боргу, 2 921 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Державної акціонерної компанії “Хліб України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Закритого акціонерного товариства „Лізингова компанія „Хліб України” (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 25411916) 160,20 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Повернути Закритому акціонерному товариству „Лізингова компанія „Хліб України” з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 1 460,51 грн., перераховане платіжним дорученням № 2225 від 30 червня 2006, яке знаходиться в матеріалах справи № 31/357.
6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 31/357 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Зеленін В.О.
13.10.06 (відправлено)