АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1623/565/12

Номер провадження 11/786/426/2013

Категорія: ч.3ст. 185 КК- Т.З. Головуючий у 1-й інстанції Грузман

Доповідач ап. інст. Томилко В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді Томилка В.П.

суддів: Давиденка Е.В., Корсун О.М.

з участю прокурора Гринь А.С.

захисника ОСОБА_2

та представника потерпілих ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Полтавської області матеріали кримінальної справи за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4 та засудженої на вирок Оржицького районного суду від 6 лютого 2013 року.

Даним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, не одружена, освіта середня, не працює, не судима, -

визнана винною та засуджена за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Полтавській області 470 грвн.40 коп. витрат за проведення експертиз.

По справі вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду, на початку лютого 2012 року, проживаючи у будинку свого двоюрідного діда ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_1, ОСОБА_5 дізналася, що останній разом з її бабою - ОСОБА_6, яка також там проживає, таємно від неї зберігають у схованці значну суму грошей, та непомітно прослідкувавши за ОСОБА_4 виявила місце їх зберігання.

Після цього, в період з 13.02.2012 року по 04.03.2012 року ОСОБА_5 таємно, шляхом вільного доступу викрала з металевого ящика звернуті у носовий платок і належні ОСОБА_6 гроші на загальну суму - 25 000 грн., чим спричинила останній значної матеріальної шкоди, які в послідуючому витратила на власний розсуд.

Крім того, у період з 04.03.2012 року по 06.03.2012 року ОСОБА_5 маючи єдиний умисел на крадіжку чужого майна, продовжуючи свої злочинні дії, таємно, шляхом вільного доступу проникла до вищеназваного підвального приміщення, звідки викрала з металевого ящика звернуті у газетний згорток і належні ОСОБА_4 гроші на загальну суму - 25 000 грн., чим спричинила останньому значної матеріальної шкоди, які в послідуючому витратила на власний розсуд.

А всього в період з 13.02.2012 року по 06.03.2012 року ОСОБА_5 викрала грошові кошти в сумі 50 тисяч гривень, які належали ОСОБА_6 та ОСОБА_4, чим спричинила останнім значної матеріальної шкоди.

В своїй апеляції потерпілий просить скасувати вирок відносно ОСОБА_5 в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, так як викрадені кошти були спільною власністю сім'ї, в тому числі і ОСОБА_5, та окремими ухвалами оцінити дії посадових осіб, представлених в справі.

В апеляції засуджена ставить питання про скасування вироку Оржицького районного суду Полтавської області від 6 березня 2013 року та закриття кримінальної справи в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину посилаючись на те, що будь-яких злочинних намірів стосовно своїх родичів не мала, а справа сфальсифікована працівниками міліції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи захисника та представника потерпілих на підтримку апеляцій , вислухавши думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок місцевого суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_5 у вчинені зазначених у вироку злочинних діянь підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, сама засуджена ОСОБА_5 не заперечує факту вилучення всіх грошових коштів, які належали ОСОБА_4 та ОСОБА_7, з ящику підвалу будинку, де вона проживала, вказуючи на спосіб їх виявлення та механізм вилучення.

Крім того, винуватість ОСОБА_5 підтверджується показаннями:

- потерпілого ОСОБА_4, про те, що гроші в сумі 50 тисяч гривень з його будинку винесла його внучка ОСОБА_5 по вказівці своїх знайомих;

- свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що вони їздили до своєї знайомої ОСОБА_5, яка завжди мала гроші, пригощала їх в кафе та добровільно давала гроші на інші потреби, в тому числі і в борг;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин вилучення грошових коштів з добровільною участю ОСОБА_5, згідно яких засуджена вказала, як вона виявила місце збереження грошових коштів свого діда та баби та спосіб їх заволодіння.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про заволодіння ОСОБА_5 чужим майном є обґрунтованим.

Дії засудженої ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Доводи апелянтів про відсутність в діях ОСОБА_5 складу корисливого злочину за заволодіння чужим майном, так як ОСОБА_5 розпоряджалась спільними коштами сім'ї, є неспроможними.

Як вбачається з матеріалів справи та вироку суду засуджена проживала разом зі своєю матір'ю у будинку ОСОБА_4, в якому також проживала рідна сестра господаря ОСОБА_7, яка є бабою засудженої.

З показань матері засудженої вбачається, що будь-якого спільного бюджету у них не було. Вона знала, що її матір та дядько з пенсії відкладали гроші, які зберігав ОСОБА_4 у місці, якого вона не знала. Раніше також були випадки, що її дочка ОСОБА_5 брала без дозволу гроші діда і баби. З показань самої засудженої також вбачається, що вона без дозволу діда та баби раніше брала гроші, за що на неї кричали.

За таких обставин колегія суддів вважає, що будь-якої спільної власності на грошові кошти не було, так як гроші в сумі по 25 тисяч гривень належали окремо ОСОБА_4 і ОСОБА_6

Відповідно до ст. 275 КПК України/ в редакції 1960 року/ розгляд справи судом першої інстанції провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінальна справа надійшла до місцевого суду з обвинувальним висновком тільки щодо ОСОБА_5, яка обвинувачувалась у заволодінні майном ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у зв'язку з чим доводи апеляції потерпілого про неповний та однобічний розгляд справи, так як не притягнуті до відповідальності інші особи, є безпідставними.

З висновку додаткової судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_5 будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності в даний час не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості з елементами агравації / свідомого перебільшення хворобливих проявів./

При призначенні покарання суд врахував всі загальні засади призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, та призначив покарання в межах санкції статті за якою ОСОБА_5 засуджена, і яке на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження скоєння нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій.

Разом з тим, колегія суддів в порядку ч.2 ст. 365 КПК України вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про спричинення потерпілим значної матеріальної шкоди, так як суд при переквалікації дій засудженої обґрунтовано не визнав суму в 50 тисяч гривень значної шкодою.

На підставі наведеного, керуючись ст. 362, 365 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженої та потерпілого залишити без задоволення, а вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 6 березня 2013 року стосовно ОСОБА_5 - без зміни.

В порядку ч.2 ст. 365 КПК України з мотивувальної частини вироку виключити вказівку про спричинення потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 значної матеріальної шкоди.

С У Д Д І :

В.П. Томилко. Е.В. Давиденко. О.М. Корсун.