ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2006 Справа № 8/448
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коршун А.О. -доповідача
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача :Володін А.С., довір. № 147 від 16.10.2006 р. , Копйова О.Л., довір. № б/н від 09.10.2006 р. , Вовк В.А., довір. № б/н від 09.10.2006 р.
від відповідача: Решетило Т.А., довір. №б/н від 24.02.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.06р. у справі № 8/448
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос", м.Дніпропетровськ (далі- ТОВ “Альбатрос”)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Адер Україна", м.Дніпропетровськ (далі- ТОВ "Адер Україна")
про розірвання договору та стягнення 104 801 грн.
за зустрічним позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Адер Україна", м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос", м.Дніпропетровськ
про стягнення 27 749, 0 грн.
В С Т А Н О В И В:
14.11.2005 року ТОВ “Альбатрос” подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до ТОВ “Адер Україна” про розірвання договору та стягнення основного боргу, судових витрат та витрат на оплату допомоги адвоката.
Позовна заява обґрунтовувалась тим, що за договором №25/203 від 20.03.2003 року позивач свої зобов”язання по оплаті виконав повністю і перерахував відповідачу 104 801,0 грн., а відповідач , у строки які були встановлені договором свої зобов”язання не виконав, а тому позивач просив суд розірвати договір, стягнути з відповідача на свою користь 104 801,0 грн., які були перераховані відповідачу, стягнути витрати по справі та 2000 грн. та витрати на оплату юридичної допомоги адвоката.
15.12.2005 року ТОВ “Адер Україна” подала до господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву до ТОВ “Альбатрос” про стягнення грошової суми.
Зустрічна позовна заява обґрунтовувалась тим, що за договором №25/203 від 20.03.2003 р. ТОВ “Адер Україна” свої зобов”язання виконало повністю, а ТОВ “Альбатрос”, прийнявши роботу не сплатило суму 27 749,0 грн., що складає різницю між сумою договору і сумою, яка була оплачена, а тому ТОВ “Адер Україна” просило суд стягнути з ТОВ “Альбатрос” на свою користь 27 749,0 грн. та витрати по справі.
02.03.2006 року ТОВ “Адер Україна” уточнило свою зустрічну позовну заяву і просила суд зобов”язати підписати акти здачі-прийомки та стягнути 27749,0 грн. .
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2006 року у справі №8/448 (суддя Дубінін І.Ю.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачем позивачу виготовленої технічної продукції, що є підставою для задоволення зустрічної позовної заяви, а позивачем не було доведено факту порушення відповідачем умов договору і тому підстави для задоволення первісного позову відсутні.
ТОВ “Альбатрос”, не погодившись з вказаним рішенням суду , подало апеляційну скаргу.
Посилаючись на те, що суд, як на докази доведеності відповідачем факту передачі продукції позивачу посилається на пояснення робітників третіх осіб і ці докази зібрані не в порядку, передбаченому ГПК, вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати і задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
ТОВ “Адер Україна” у своєму відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення судом прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права і у відповідності до обставин справи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши у судових засіданнях представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
20.03.2003 року між ТОВ “Адер Україна” (виконавець) та ТОВ “Альбатрос” (замовник) було укладено договір №25/2003 (а.с.7-16). За умовами договору :
- “замовник” (позивач у справі за первісним позовом) придбає у “виконавця” (відповідача у справі за первісним позовом) литтєву форму, яка відповідає Технічному завданню (додаток №1) для термопластавтомата на виріб “Ручка кулькова” у відповідності з погодженим зразком та специфікацією (додаток №3), яка є невід”ємною частиною договору (п.1.1 договору),
- оплата проводиться авансовим платежем у розмірі 50% від суми договору, авансовий платіж здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору (п.2.2, 3.2 договору) ,
- кінцевий розрахунок по договору проводиться протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (п.2.3 договору),
- строк виготовлення “виконавцем” технічної продукції в повному обсязі 200 календарних днів від дня отримання авансового платежу у розмірі 50% від суми договору (п.3.3 договору),
- строк дії договору: початок –момент внесення авансового платежу, закінчення –до повного взаєморозрахунку сторін (ст.8 договору) .
Відповідно до Технічного завдання та специфікації, які є невід”ємними частинами договору, ТОВ “Адер Україна” зобов”язалося виготовити та передати 5 прес-форм на вироби : корпус, кліпса, заглушка, ковпак і втулка разом з технічною документацією і вартість цих робіт складала 132 550,0 грн..
ТОВ “Альбатрос” на виконання умов договору платіжними дорученнями №485 від 18.04.2003 р., №489 від 21.04.2003 р., №608 від 08.05.2003 р. перерахувало ТОВ “Адер Україна” авансовий платіж у розмірі 50% вартості договору –66 276,0 грн.(а.с.29-31 т.1) і відповідно до п.3.3 договору ТОВ “Адер Україна” зобов”язано було в строк до 24.11.2003 року (200 календарних днів від дня отримання авансового платежу) передати за актом сдачі-прийомки виконану роботу : 5 прес-форм на вироби : корпус, кліпса, заглушка, ковпак і втулка разом з технічною документацією.
В наступному ТОВ “Альбатрос”, на підставі виставлених рахунків, платіжними дорученнями №2003 від 31.10.2003 р., №2110 від 13.11.2003 р., №2130 від 14.10.2003 р. перерахувало на рахунок ТОВ “Адер Україна” ще 38525,0 грн.(а.с.32,33 т.1), а всього було перераховано грошовими коштами 104 801,0 грн..
ТОВ “Адер Україна” свої зобов”язання, у строки встановлені договором виконало частково : 28.10.2003 року за актами сдачи-прийомки передало ТОВ “Альбатрос” прес-форми на вироби “втулка”, “ковпак”, “заглушка” та конструкторську документацію, що підтверджується копіями підписаних сторонами актів (а.с. 38, 41, 42, 43, 98, 99, 100 т.2), складення яких було передбачено умовами договору.
Висновки місцевого господарського суду у рішенні суду, про те, що ТОВ “Адер Україна” виконало свої зобов”язання по договору у повному обсязі, і на обгрунтування цього висновку суд послався на акти випробувань, на господарські відносини ТОВ “Адер Україна” і ПП “Фрезія”, на обставини, які були встановлені при перевірці правоохоронними органами заяви ТОВ “Адер Україна” суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до вимог ст.33, 34 ГПК України і умов договору, факт виконання робіт по виготовленню прес-форм “кліпси” та “корпусу” може бути підтверджено лише підписаними актами здачі-прийомки робіт. Факт не підписання актів здачи-прийомки прес-форми “кліпси” та “корпусу” також підтверджується листом ТОВ “Адер Україна” за вих.№31 від 09.12.2004 р. Акти випробувань, господарські відносини ТОВ “Адер Україна” та ПП “Фрезія” не свідчать про те, що ТОВ “Адер Україна” передало, як це передбачено договором, а ТОВ “Альбатрос” прийняло прес-форми на вироби “кліпса” та “корпус” у строки встановлені договором. Безпідставним є також посилання місцевого господарського суду на обставини, які були встановлені при перевірці правоохоронними органами заяви ТОВ “Адер Україна”, оскільки відповідно до ч. 3 ст.35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов”язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони були вчинені. А тому висновки місцевого господарського суду про те, що факт передачі відповідачем позивачу всіх п”яти прес-форм, в тому числі на вироби “корпус” і “втулка” підтверджується поясненнями робітників третіх осіб не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства.
Приймаючи до уваги, що ТОВ “Адер Україна” в обґрунтування своїх позовних вимог не було надано належних доказів –підписаних сторонами актів здачі-прийомки виробів “корпус” і “втулка” і судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ “Адер Україна” свої зобов”язання по договору, у строки встановлені договором не виконало, підстави для стягнення з ТОВ “Альбатрос” 27 749,0 грн. відсутні, а тому в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Частиною 4 розділу 12 “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України встановлено, що до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу, зазначені положення стосуються щодо тих прав і обов”язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Статтею 8 договору №25/2003 від 20.03.2003 року встановлено строк дії договору до повного взаєморозрахунку сторін. Оскільки ТОВ “Адер України” своє зобов”язання в частині передачі ТОВ “Альбатрос” двох прес-форм не виконало до цього часу і між сторонами продовжують існувати права та обов”язки, питання щодо розірвання договору повинні регламентуватися нормами Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і не господарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов”язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов”язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З позовної заяви ТОВ “Альбатрос” вбачається, що позивач просив розірвати договір №25/2003 від 20.03.2003 р. та стягнути з ТОВ “Адер Україна” на свою користь 104 801,0 грн., які були перераховані за умовами договору та стягнути судові витрати і витрати на адвоката, але за умовами цього договору у ТОВ “Альбатрос” існувало лише право вимагати від ТОВ “Адер Україна” виконання зобов”язань по договору і за цим договором у ТОВ “Адер Україна” не існувало обов”язку повернути отримані грошові кошти.
Приймаючи до уваги, що ТОВ “Альбатрос” від отримання продукції за договором у письмовому вигляді не відмовлялося, у порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України, з письмовими пропозиціями про розірвання договору до ТОВ “Адер Україна” не зверталося, апеляційний господарський суд вважає, що правові підстави для розірвання договору і для стягнення з відповідача отриманих грошових коштів відсутні, а тому саме за цих підстав суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні первісного позову, що не позбавляє позивача права в майбутньому знову звернутися до суду, з дотриманням вимог ст.188 Господарського кодексу України, з позовними вимогами про стягнення суми, сплаченої за договором.
Приймаючи до уваги, що висновки рішення місцевого господарського суду , які покладені в обґрунтування рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються дослідженими доказами, суд вважає необхідним рішення господарського суду від 19.06.2006 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову, задовольнивши апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст..ст.103-105 ГПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос”, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2006 року у справі №8/448 скасувати.
Відмовити у задоволенні первісного позову.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Витрати по справі віднести на позивачів за первісним та зустрічним позовом.
Головуючий: А.О.Коршун
Судді: О.М.Виноградник
О.В.Джихур